Згідно діючих норм законодавства, а саме, бухгалтерський та податковий облік операцій і результатів діяльності із спільного інвестування, які проводяться компанією з управління активами через пайовий фонд, здійснюється компанією з управління активами окремо від обліку операцій та результатів її господарської діяльності інших інститутів спільного інвестування, активи яких перебувають в її управлінні.

Фінансова звітність Фонду є фінансовою звітністю, яка сформована з метою достовірно подання фінансового стану, фінансових результатів діяльності та грошових потоків Фонду для задоволення інформаційних потреб обмеженого кола користувачів, а саме інвесторів Фонду, при прийнятті ними економічних рішень.

Концептуальною основою фінансової звітності Фонду за звітний період, що закінчився 31 грудня 2025 року, є Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ), включаючи Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО) та Тлумачення (КТМФЗ, ПКТ), видані Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (РМСБО), в чинній редакції, що офіційно оприлюдненні на веб-сайті Міністерства фінансів України.

Підготовлена Товариством фінансова звітність чітко та без будь-яких застережень відповідає всім вимогам чинних МСФЗ з врахуванням змін, внесених РМСБО, дотримання яких забезпечує достовірне подання інформації в фінансовій звітності, а саме, доречної, достовірної, зіставної та зрозумілої інформації.

При формуванні фінансової звітності Товариство керувалося також вимогами національних законодавчих та нормативних актів щодо організації і ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, які не протирічать вимогам МСФЗ.

Підприємство складало фінансову звітність за методом розкриття інформації з надання класифікації активів та зобов'язань на поточні/непоточні та розкриття витрат - за функцією витрат. Підготовлена Товариством фінансова звітність чітко та без будь-яких застережень відповідає всім вимогам чинних МСФЗ з врахуванням змін, внесених РМСБО, дотримання яких забезпечує достовірне подання інформації в фінансовій звітності, а саме, доречної, достовірної, зіставної та зрозумілої інформації.При формуванні фінансової звітності Товариство керувалося також вимогами національних законодавчих та нормативних актів щодо організації і ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, які не протирічать вимогам МСФЗ.

Рік, що закінчується 31 грудня 2025 року

Валюта подання звітності відповідає функціональній валюті, якою є національна валюта України - гривня.

Звітність складено у тисячах гривень, округлених до цілих

При підготовці фінансової звітності Фонду, ТОВ "КУА "Крістал Ессет Менеджмент" здійснює оцінки та припущення, які мають вплив на елементи фінансової звітності, ґрунтуючись на МСФЗ, МСБО та тлумаченнях, розроблених Комітетом з тлумачень міжнародної фінансової звітності. Оцінки та судження базуються на попередньому досвіді та інших факторах, що за існуючих обставин вважаються обґрунтованими і за результатами яких приймаються судження щодо балансової вартості активів та зобов'язань. Хоча ці розрахунки базуються на наявній у керівництва Товариства інформації про поточні події, фактичні результати можуть зрештою відрізнятися від цих розрахунків. Області, де такі судження є особливо важливими, області, що характеризуються високим рівнем складності, та області, в яких припущення й розрахунки мають велике значення для підготовки фінансової звітності за МСФЗ, наведені нижче.

Якщо справедлива вартість фінансових активів та фінансових зобов'язань, відображених у звіті про фінансовий стан, не може бути визначена на підставі цін на активному ринку, вона визначається з використанням різних моделей оцінок. Вихідні дані для таких моделей визначаються на підставі спостережуваного ринку, якщо таке можливо; в іншому випадку, для визначення справедливої вартості застосовуються судження. Судження проводяться з урахуванням ліквідності та інших даних, що використовуються в моделі, таких як волатильність довгострокових похідних фінансових інструментів і ставок дисконтування, припущень щодо рівня дострокових платежів і несплат з цінних паперів, забезпечених активами. Збитки від знецінення дебіторської заборгованості та авансів компанія переглядає індивідуально значимі заборгованості та аванси на кожну дату складання звітності з тим, щоб визначити, чи повинні збитки від знецінення відображатися у звіті про прибутки і збитки. Зокрема, керівництво Компанії застосовує судження, оцінюючи розмір і терміни майбутніх грошових потоків для визначення суми збитку від знецінення. Такі оцінні значення засновані на припущеннях про ряд факторів, і фактичні результати можуть відрізнятися від оціночних, що призведе до майбутніх змін у резервах.

Судження щодо операцій, подій або умов за відсутності конкретних МСФЗ

Якщо немає МСФЗ, який конкретно застосовується до операції, іншої події або умови, керівництво Товариства застосовує судження під час розроблення та застосування облікової політики, щоб інформація була доречною для потреб користувачів для прийняття економічних рішень та достовірною, у тому значенні, що фінансова звітність:

Під час здійснення судження керівництво Товариства посилається на прийнятність наведених далі джерел та враховує їх у низхідному порядку:

Під час здійснення судження керівництво Товариства враховує найостанніші положення інших органів, що розробляють та затверджують стандарти, які застосовують подібну концептуальну основу для розроблення стандартів, іншу професійну літературу з обліку та прийняті галузеві практики, тією мірою, якою вони не суперечать вищезазначеним джерелам.

Судження щодо справедливої вартості активів Фонду

Справедлива вартість інвестицій, що активно обертаються на організованих фінансових ринках, розраховується на основі поточної ринкової вартості на момент закриття торгів на звітну дату. В інших випадках оцінка справедливої вартості ґрунтується на судженнях щодо передбачуваних майбутніх грошових потоків, існуючої економічної ситуації, ризиків, властивих різним фінансовим інструментам, та інших факторів з врахуванням вимог МСФЗ 13 "Оцінка справедливої вартості".

Судження щодо змін справедливої вартості фінансових активів

Керівництво ТОВ "КУА "Крістал Ессет Менеджмент" в інтересах Фонду вважає, що облікові оцінки та припущення, які мають стосунок до оцінки фінансових інструментів, де ринкові котирування не доступні, є ключовим джерелом невизначеності оцінок, тому що:

Якби керівництво Товариства в інтересах Фонду використовувало інші припущення щодо відсоткових ставок, волатильності, курсів обміну валют, кредитного рейтингу контрагента, дати оферти і коригувань під час оцінки інструментів, більша або менша зміна в оцінці вартості фінансових інструментів у разі відсутності ринкових котирувань мала б істотний вплив на відображений у фінансовій звітності чистий прибуток та збиток.

Використання різних маркетингових припущень та/або методів оцінки також може мати значний вплив на передбачувану справедливу вартість.

Судження щодо очікуваних термінів утримування фінансових інструментів

Керівництво ТОВ "КУА" Крістал Ессет Менеджмент" застосовує професійне судження щодо термінів утримання фінансових інструментів, що входять до складу фінансових активів. Професійне судження за цим питанням ґрунтується на оцінці ризиків фінансового інструменту, його прибутковості й динаміці та інших факторах. Проте існують невизначеності, які можуть бути пов'язані з призупиненням обігу цінних паперів, що не є підконтрольним керівництву Товариства фактором і може суттєво вплинути на оцінку фінансових інструментів.

Використання ставок дисконтування

Ставка дисконту - це процентна ставка, яка використовується для перерахунку майбутніх потоків доходів в єдине значення теперішньої (поточної) вартості, яка є базою для визначення ринкової вартості бізнесу. З економічної точки зору, в ролі ставки дисконту є бажана інвестору ставка доходу на вкладений капітал у відповідні з рівнем ризику подібні об'єкти інвестування, або - ставка доходу за альтернативними варіантами інвестицій із зіставляння рівня ризику на дату оцінки. Ставка дисконту має визначатися з урахуванням трьох факторів:

а) вартості грошей у часі;

б) вартості джерел, які залучаються для фінансування інвестиційного проекту, які вимагають різні рівні компенсації;

в) фактору ризику або міри ймовірності отримання очікуваних у майбутньому доходів.

Товариство здійснює дисконтування майбутніх грошових потоків із застосуванням динамічних ставок дисконту, що оновлюються щомісяця. Для цього використовуються щомісячні середньозважені ставки за новими депозитами нефінансових корпорацій, оприлюднені НБУ в розділі "Процентні ставки за новими депозитами нефінансових корпорацій у розрізі видів валют і строків погашення" https://bank.gov.ua/control/uk/allinfo. Дані автоматично імпортуються до облікової системи шляхом інтеграції з відкритими джерелами. Такий підхід дозволяє Підприємству забезпечити своєчасне відображення ринкових умов при оцінці зобов'язань, резервів та дисконтованих активів.

У разі, якщо МСФЗ вимагає застосування ставки на дату оцінки (наприклад, при первісному визнанні або тесті на знецінення), використовуються ставки на відповідну дату. При проведенні щомісячних переоцінок дисконтована вартість оновлюється з урахуванням останніх доступних даних щодо ринкових ставок.

Станом на 31.12.2025 розміри середньозважених ставок, що використовувалися протягом звітного періоду, за розділом "Процентні ставки за новими депозитами не фінансових корпорацій у розрізі видів валют і строків погашення", становили:

Судження щодо виявлення ознак знецінення активів

На кожну звітну дату ТОВ "КУА "Крістал Ессет Менеджмент" проводить аналіз дебіторської заборгованості, іншої дебіторської заборгованості та інших фінансових активів на предмет наявності ознак їх знецінення. Збиток від знецінення визнається виходячи з власного професійного судження керівництва за наявності об'єктивних даних, що свідчать про зменшення передбачуваних майбутніх грошових потоків за даним активом у результаті однієї або кількох подій, що відбулися після визнання фінансового активу.

Фінансові активи оцінюються як активи, за якими кредитний ризик значно збільшився, до того, як вони будуть фактично знецінені.

Товариство визнає резерв під збитки для очікуваних кредитних збитків за фінансовими активами, які оцінюються за амортизованою вартістю, у розмірі очікуваних кредитних збитків за весь строк дії фінансового активу. Зазвичай очікується, що очікувані кредитні збитки за весь строк дії мають бути визнані до того, як фінансовий інструмент стане прострочений. Як правило, кредитний ризик значно зростає ще до того, як фінансовий інструмент стане простроченим або буде помічено інші чинники затримки платежів, що є специфічними для позичальника, (наприклад, здійснення модифікації або реструктуризації).

Кредитний ризик за фінансовим інструментом вважається низьким, якщо фінансовий інструмент має низький ризик настання дефолту, позичальник має потужний потенціал виконувати свої договірні зобов'язання щодо грошових потоків у короткостроковій перспективі, а несприятливі зміни в економічних і ділових умовах у довгостроковій перспективі можуть знизити, але не обов'язково здатність позичальника виконувати свої зобов'язання щодо договірних грошових потоків.

Фінансові інструменти не вважаються такими, що мають низький кредитний ризик лише на підставі того, що ризик дефолту за ними є нижчим, ніж ризик дефолту за іншими фінансовими інструментами Товариства або ніж кредитний ризик юрисдикції, в якій Фонд здійснює діяльність.

Очікувані кредитні збитки за весь строк дії не визнаються за фінансовим інструментом просто на підставі того, що він вважався інструментом із низьким кредитним ризиком у попередньому звітному періоді, але не вважається таким станом на звітну дату. У такому випадку Товариство з'ясовує, чи мало місце значне зростання кредитного ризику з моменту первісного визнання, а отже чи постала потреба у визнанні очікуваних кредитних збитків за весь строк дії.

Очікувані кредитні збитки відображають власні очікування Товариства щодо кредитних збитків.

Фінансова звітність Товариства затверджена до випуску керівником Товариства 30.01.2026 року. Ні учасники Товариства, ні інші особи не мають права вносити зміни до цієї фінансової звітності після її затвердження до випуску.

Товариство класифікує непоточний актив як утримуваний для продажу, якщо його балансова вартість буде в основному відшкодовуватися шляхом операції продажу, а не поточного використання. Непоточні активи, утримувані для продажу, оцінюються і відображаються в бухгалтерському обліку за найменшою з двох величин: балансовою або справедливою вартістю з вирахуванням витрат на операції, пов'язані з продажем. Амортизація на такі активи не нараховується. Збиток від зменшення корисності при первісному чи подальшому списанні активу до справедливої вартості за вирахуванням витрат на продаж визнається у звіті про фінансові результати.

Витрати за позиками, які не є частиною фінансового інструменту та не капіталізуються як частина собівартості активів, визнаються як витрати періоду. Товариство капіталізує витрати на позики, які безпосередньо відносяться до придбання, будівництва або виробництва кваліфікованого активу, як частина собівартості цього активу.

Грошові кошти складаються з готівки в касі та коштів на поточних рахунках у банках.

Еквіваленти грошових коштів - це короткострокові, високоліквідні інвестиції, які вільно конвертуються у відомі суми грошових коштів і яким притаманний незначний ризик зміни вартості. Інвестиція визначається зазвичай як еквівалент грошових коштів тільки в разі короткого строку погашення, наприклад, протягом не більше ніж три місяці з дати придбання.

Грошові кошти та їх еквіваленти можуть утримуватися, а операції з ними проводитися в національній валюті та в іноземній валюті.

Іноземна валюта - це валюта інша, ніж функціональна валюта, яка визначена в п.2.3 цих Приміток.

Грошові кошти та їх еквіваленти визнаються за умови відповідності критеріям визнання активами.

Подальша оцінка грошових коштів здійснюється за справедливою вартістю, яка дорівнює їх номінальній вартості.

Подальша оцінка еквівалентів грошових коштів, представлених депозитами, здійснюється за справедливою собівартістю.

Первісна та подальша оцінка грошових коштів та їх еквівалентів в іноземній валюті здійснюється у функціональній валюті за офіційними курсами Національного банку України (НБУ).

У разі обмеження права використання коштів на поточних рахунках в у банках (наприклад, у випадку призначення НБУ в банківській установі тимчасової адміністрації) ці активи можуть бути класифіковані у складі непоточних активів. У випадку прийняття НБУ рішення про ліквідацію банківської установи та відсутності ймовірності повернення грошових коштів, визнання їх як активу припиняється і їх вартість відображається у складі збитків звітного періоду.

 Станом на 31 грудня 2025р. у Товариства на рахунках у банках обліковувалося за номінальною вартістю грошові кошти на суму 2 202 тис. грн.

Із них на звітну дату на поточних рахунках було 2 202 тис. грн.

У розрізі банків грошові кошти на поточних рахунках станом на 31 грудня 2024р. були розподілені наступним чином:

- АТ "ОТП БАНК" - 2 036 тис. грн.

- АТ "Укргазбанк" - 92 тис. грн.

- АТ "Укрсиббанк" - 57 тис. грн.

- АТ "СЕНС БАНК" - 17 тис. грн.

Грошові кошти розміщені в банках що є надійними.

За даними рейтингу надійності банків, що здійснюється рейтинговою агенцію "Експерт-рейтинг" які внесені до Державного реєстру уповноважених рейтингових агентств НКЦПФР:

АТ "СЕНС БАНК" https://cutt.ly/WZAtRCM має рейтинг на рівні uaAАА за національною українською шкалою, що означає найвищий рівень кредитоспроможності

АТ "Укргазбанк" https://cutt.ly/pZAtmcF, має рейтинг на рівні uaAА+ за національною українською шкалою, що означає дуже високий рівень кредитоспроможності.

АТ "Урсиббанк" https://cutt.ly/OZAtcsZ має рейтинг на рівні uaAАА за національною українською шкалою, що означає найвищий рівень кредитоспроможності

За даними рейтингу надійності банків, що здійснюється рейтинговою агенцію "Кредит-рейтинг" які внесені до Державного реєстру уповноважених рейтингових агентств НКЦПФР:

АТ "ОТП БАНК" https://cutt.ly/WZAtOp7 має рейтинг на рівні uaAАА за національною українською шкалою, що означає найвищий рівень кредитоспроможності.

На підставі вищезазначеного, кредитний ризик визначений як низький. Враховуючи той факт, що кошти розміщені на поточних рахунках та є обіговими і не перебувають довгостроково на рахунках, очікуваний кредитний збиток Товариством визнаний при оцінці цього фінансового активу становить "0".

Таким чином, на початок звітного періоду на рахунках Фонду обліковувалося 146 тис. грн., та на кінець звітного періоду становлять 2 202 тис. грн.

    До складу звітності входить "Звіт про рух грошових коштів (за прямим методом) за рік 2025.

Представлення грошових потоків від операційної діяльності у Звіті про рух грошових коштів здійснюється із застосуванням прямого методу, згідно з яким розкривається інформація про основні класи надходжень грошових коштів чи виплат грошових коштів. Інформація про основні види грошових надходжень та грошових виплат формується на підставі облікових записів Фонду.

    Інші надходження грошових коштів у результаті операційної діяльності у 2025р в розмірі 5868 тис. грн включають надходження авансів. Інші витрачання грошових коштів у результаті операційної діяльності у 2025р в розмірі 5826 тис. грн включають повернення авансів.

    Рух коштів від інвестиційної діяльності у 2025р та 2024р включає видачу та повернення відсоткових позик, придбання та продаж активів за форвардними контрактами.

    Рух коштів від фінансової діяльності у 2025 році включає витрати на викуп власних інвестиційних сертифікатів.

Відповідно до параграфу 14 МСБО 8 Товариство змінює облікову політику, тільки якщо така зміна:

Товариство обирає та застосовує свої облікові політики послідовно для подібних операції, інших подій або умов, якщо МСФЗ конкретно не вимагає або не дозволяє визначення категорії статей, для яких інші політики можуть бути доречними.

Облікові політики застосовуються протягом кожного періоду та в проміжок часу від одного періоду до іншого, щоб користувачі фінансової звітності мали змогу порівняти фінансову звітність Фонду через якийсь час для визначення тенденцій у фінансову стані, фінансових результатах діяльності та грошових потоках.

Змін в обліковій політиці, облікових оцінках та виправлення помилок в 2025 не було

Кредитний ризик - ризик того, що одна сторона контракту про фінансовий інструмент не зможе виконати зобов'язання і це буде причиною виникнення фінансового збитку іншої сторони. Кредитний ризик притаманний таким фінансовим інструментам, як поточні та депозитні рахунки в банках, облігації, дебіторська заборгованість (в т. ч. позики).

Основним методом оцінки кредитних ризиків є оцінка кредитоспроможності контрагентів, для чого використовуються кредитні рейтинги та будь-яка інша доступна інформація щодо їх спроможності виконувати боргові зобов'язання.

ТОВ "КУА "Крістал Ессет Менеджмент" використовує наступні методи управління кредитними ризиками:

- ліміти щодо боргових зобов'язань за класами фінансових інструментів;

- ліміти щодо боргових зобов'язань перед одним контрагентом (або асоційованою групою);

- ліміти щодо вкладень у фінансові інструменти в розрізі кредитних рейтингів за Національною рейтинговою шкалою;

- ліміти щодо розміщення депозитів у банках з різними рейтингами та випадки дефолту та неповернення депозитів протягом останніх п'яти років.

Станом на 31.12.2025 р. кредитний ризик по фінансовим активам, що оцінюються за амортизованою собівартістю, є низьким, що підтверджується чинниками, які враховують специфіку контрагентів, загальні економічні умови та оцінку як поточного, так і прогнозного напрямків зміни умов станом на звітну дату.

Кредитний ризик по дебіторській заборгованості обліковується по кредиту субрахунку 3861 та на кінець звітного періоду становить 73 718 тис. грн. (табл.1), що зменшує балансову вартість переоцінених активів згідно МСФЗ 9.

                                                                      Таблиця 1, грн

До заходів мінімізації впливу кредитного ризику Товариство відносить:

- встановлення внутрішнього обмеження обсягу дебіторської заборгованості в активах;
- диверсифікацію структури активів;
- аналіз платоспроможності контрагентів;
- здійснення заходів щодо недопущення наявності в активах Товариства простроченої дебіторської заборгованості.

У Товариства для внутрішньої системи заходів із запобігання та мінімізації впливу ризиків створені: система управління ризиками, внутрішній аудит (контроль).

Товариство використовує наступні методи управління кредитними ризиками:

- ліміти щодо боргових зобов'язань за класами фінансових інструментів;

- ліміти щодо боргових зобов'язань перед одним контрагентом (або асоційованою групою);

- ліміти щодо вкладень у фінансові інструменти в розрізі кредитних рейтингів за Національною рейтинговою шкалою;

- ліміти щодо розміщення депозитів у банках з різними рейтингами.

Події після дати балансу – це сприятливі та несприятливі події, які відбуваються від дати балансу до дати затвердження фінансових звітів до випуску, навіть якщо ці події відбуваються після оприлюднення прибутку чи іншої вибіркової фінансової інформації Керівництво Компанії встановлює порядок, дату підпису фінансової звітності та осіб, що мають повноваження її підпису. При складанні фінансової звітності Товариство враховуються події, що відбулися після звітної дати та відображають їх у фінансовій звітності відповідно до МСБО 10. Коригуючі події свідчать про умови, що існували на кінець звітного періоду, не коригуючі – свідчать про умови, що виникли після закінчення звітного періоду. Станом на дату затвердження фінансової звітності Товариства події після дати балансу у розумінні МСБО 10 «Події після звітного періоду» відсутні.

Фонд не визнає в балансовій вартості об'єкта основних засобів витрати на щоденне обслуговування, ремонт та технічне обслуговування об'єкта. Ці витрати визнаються в прибутку чи збитку, коли вони понесені. В балансовій вартості об'єкта основних засобів визнаються такі подальші витрати, які задовольняють критеріям визнання активу.

Витрати - це зменшення економічних вигід протягом облікового періоду у вигляді вибуття чи амортизації активів або у вигляді виникнення зобов'язань, результатом чого є зменшення чистих активів, за винятком зменшення, пов'язаного з виплатами учасникам.

Витрати визнаються у звіті про прибутки та збитки за умови відповідності визначенню та одночасно з визнанням збільшення зобов'язань або зменшення активів.

Витрати негайно визнаються у звіті про прибутки та збитки, коли видатки не надають майбутніх економічних вигід або тоді та тією мірою, якою майбутні економічні вигоди не відповідають або перестають відповідати визнанню як активу у звіті про фінансовий стан.

Витрати визнаються у звіті про прибутки та збитки також у тих випадках, коли виникають зобов'язання без визнання активу.

Витрати, понесені у зв'язку з отриманням доходу, визнаються у тому ж періоді, що й відповідні доходи.

До витрат Товариства, що пов'язані із здійсненням господарської діяльності відносяться адміністративні витрати, інші витрати.

Розмір адміністративних витрат за 2025 року склав 772 тис. грн., які розподіляються за характером наступним чином:

Інші витати:

Інші операційні витрати відображають суму нарахованого дисконту по договорам наданих позик та по нарахованим відсоткам за цими договорами, що обліковуються на субрахунку 940 в сумі 134 186 тис. грн. Також до інших операційних витрат відноситься нарахування кредитного ризику за договорами наданих позик та по нарахованим відсоткам за цими договорами, що відображається в обліку на субрахунку 944 в сумі 115 959 тис. грн.

Інші витрати, що обліковуються на рахунку 97 відображають собівартість реалізованих фінансових інвестицій, а саме деривативів у сумі 154 972 тис. грн.

Фінансові витрати розподіляються на кожен період таким чином, щоб забезпечити сталу періодичну ставку відсотка на залишок зобов'язань. Непередбачені орендні платежі відображаються як витрати в тих періодах, у яких вони були понесені. Політика нарахування амортизації на орендовані активи, що амортизуються, узгоджена із стандартною політикою Товариства щодо подібних активів.

фінансові доходи містять інформацію про сплачені відсотки банками на залишок кошів на поточних рахунках Фонду у сумі 96 тис. грн. та інформацію про нараховані відсотки за договорами позик у сумі 129 851тис. грн., в обліку відображаються на субрахунку 732.

Фінансова звітність Товариства підготовлена виходячи з припущення безперервності діяльності, відповідно до якого реалізація активів і погашення зобов'язань відбувається в ході звичайної діяльності. Фінансова звітність не включає коригування, які необхідно було б провести в тому випадку, якби КУА не могла продовжити подальше здійснення фінансово-господарської діяльності відповідно до принципів безперервності діяльності.

Наприкінці лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" було постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24  лютого 2022 року строком на 30 діб та продовжений на даний момент до 09 травня 2025 року. Закон № 2119-IX, який був опублікований 18 березня 2022 р. у "Голосі України" № 59(7809) набрав чинності.

Економічні наслідки війни безумовно матимуть вплив на діяльність Товариства. Сила впливу військового стану на дату підготовки цієї фінансової звітності залишається невизначеною, що не дозволяє з достатнім ступенем достовірності оцінити обсяги, тривалість і тяжкість цих наслідків, а також їх вплив на фінансовий стан та результати діяльності Товариства в майбутніх періодах.

До найбільш негативного впливу для діяльності суб'єктів господарювання належать такі чинники, як: залежність від російського чи білоруського ринків; наявність дочірніх компаній або активів в російській федерації, республіки білорусь; пов'язаність з особами, що перебувають під санкціями. Жоден з чинників не має відношення до Товариства і таким чином не може впливати на подальшу діяльність.

Також, на момент затвердження цієї фінансової звітності, активні бойові дії не критично вплинули на діяльність Товариства і цілком вдалося організувати дистанційний режим праці співробітників Компанії з управління активами та забезпечити організацію бухгалтерського обліку, фіксування фактів та здійснення всіх господарських операцій.

В Товариства наявні достатні грошові кошти для покриття короткострокових потреб та наявні відповідні договори, по яких кошти в майбутньому будуть отримані для генерації достатніх грошових потоків для виконання своїх зобов'язань у встановлені строки. Товариству не потрібно домовлятися з кредиторами про реструктуризацію зобов'язань та не потрібно зменшувати його операційні витрати.

Припущення, що лежать в основі оцінок керівництва щодо безперервності діяльності КУА не враховують зовнішні фактори, які можуть змінитися у майбутньому, а саме: зміни умов діяльності на ринку капіталів в Україні та в цілому у світі, інший та/або макроекономічний вплив, який не врахований в оцінках Товариства, геополітичні зміни, значні зміни у законодавстві, зміни у стандартах звітності та обліку, зміни у податковому законодавстві, а також інші зміни які можуть відбутися у майбутньому та на які Товариство не матиме впливу.

Існує суттєва невизначеність, пов'язана із непередбачуваним наразі впливом військовим дій на території України, що триває, на припущення, що лежать в основі оцінок керівництва, яка може поставити під значний сумнів здатність КУА продовжувати свою діяльність на безперервній основі, а отже, не зможе реалізувати свої активи та погасити зобов'язання за звичайного перебігу господарської діяльності.

Разом з тим, незважаючи на таку суттєву невизначеність, прогнози та оцінки КУА щодо результатів діяльності та прогноз розміру резервів під знецінення активів, дають достатньо підстав для підготовки цієї фінансової звітності на основі принципу безперервної діяльності. Станом на дату звітності немає намірів припиняти чи суттєво згортати господарську діяльність Товариства.

На кожну звітну дату Товариство оцінює, чи є якась ознака того, що корисність активу може зменшитися. Товариство зменшує балансову вартість активу до суми його очікуваного відшкодування, якщо і тільки якщо сума очікуваного відшкодування активу менша від його балансової вартості. Таке зменшення негайно визнається в прибутках чи збитках, якщо актив не обліковують за переоціненою вартістю згідно з МСБО 16. Збиток від зменшення корисності, визнаний для активу (за винятком гудвілу) в попередніх періодах сторнується, якщо і тільки якщо змінилися попередні оцінки, застосовані для визначення суми очікуваного відшкодування. Після визнання збитку від зменшення корисності амортизація основних засобів коригується в майбутніх періодах з метою розподілення переглянутої балансової вартості необоротного активу на систематичній основі протягом строку корисного використання.

У випадку фінансового активу, що є кредитно-знеціненим станом на звітну дату, але не є придбаним або створеним кредитно-знеціненим фінансовим активом, Фонд оцінює очікувані кредитні збитки як різницю між контрактною вартістю активу та теперішньою вартістю очікуваних майбутніх грошових потоків, дисконтованою за первісною ефективною ставкою відсотка за фінансовим активом. Будь-яке коригування визнається в прибутку або збитку як прибуток або збиток від зменшення корисності.

Якщо є об'єктивне свідчення того, що відбувся збиток від зменшення корисності, балансова вартість активу зменшується на суму таких збитків із застосуванням рахунку резервів.

Резерв на покриття збитків від зменшення корисності визначається як різниця між балансовою вартістю та теперішньою вартістю очікуваних майбутніх грошових потоків. Визначення суми резерву на покриття збитків від зменшення корисності відбувається на основі аналізу дебіторів та відображає суму, яка, на думку керівництва, достатня для покриття понесених збитків. Для фінансових активів, які є істотними, резерви створюються на основі індивідуальної оцінки окремих дебіторів, для фінансових активів, суми яких індивідуально не є істотними - на основі групової оцінки. Фактори, які Товариство розглядає при визначенні того, чи є у нього об'єктивні свідчення наявності збитків від зменшення корисності, включають інформацію про тенденції непогашення заборгованості у строк, ліквідність, платоспроможність боржника. Для групи дебіторів такими факторами є негативні зміни у стані платежів позичальників у групі, таких як збільшення кількості прострочених платежів; негативні економічні умови у галузі або географічному регіоні.

Сума збитків визнається у прибутку чи збитку. Якщо в наступному періоді сума збитку від зменшення корисності зменшується і це зменшення може бути об'єктивно пов'язаним з подією, яка відбувається після визнання зменшення корисності, то попередньо визнаний збиток від зменшення корисності сторнується за рахунок коригування резервів. Сума сторнування визнається у прибутку чи збитку. У разі неможливості повернення дебіторської заборгованості вона списується за рахунок створеного резерву на покриття збитків від зменшення корисності.

На кожну звітну дату Товариство оцінює, чи є якась ознака того, що корисність активу може зменшитися. Товариство зменшує балансову вартість активу до суми його очікуваного відшкодування, якщо і тільки якщо сума очікуваного відшкодування активу менша від його балансової вартості. Таке зменшення негайно визнається в прибутках чи збитках, якщо актив не обліковують за переоціненою вартістю згідно з МСБО 16. Збиток від зменшення корисності, визнаний для активу (за винятком гудвілу) в попередніх періодах сторнується, якщо і тільки якщо змінилися попередні оцінки, застосовані для визначення суми очікуваного відшкодування. Після визнання збитку від зменшення корисності амортизація основних засобів коригується в майбутніх періодах з метою розподілення переглянутої балансової вартості необоротного активу на систематичній основі протягом строку корисного використання.

Витрати з податку на прибуток являють собою суму витрат з поточного та відстроченого податків. Поточний податок визначається як сума податків на прибуток, що підлягають сплаті (відшкодуванню) щодо оподаткованого прибутку (збитку) за звітний період. Поточні витрати Товариства за податками розраховуються з використанням податкових ставок, чинних (або в основному чинних) на дату балансу.

Відстрочений податок розраховується за балансовим методом обліку зобов'язань та являє собою податкові активи або зобов'язання, що виникають у результаті тимчасових різниць між балансовою вартістю активу чи зобов'язання в балансі та їх податковою базою.

Відстрочені податкові зобов'язання визнаються, як правило, щодо всіх тимчасових різниць, що підлягають оподаткуванню. Відстрочені податкові активи визнаються з урахуванням імовірності наявності в майбутньому оподатковуваного прибутку, за рахунок якого можуть бути використані тимчасові різниці, що підлягають вирахуванню. Балансова вартість відстрочених податкових активів переглядається на кожну дату й зменшується в тій мірі, у якій більше не існує ймовірності того, що буде отриманий оподаткований прибуток, достатній, щоб дозволити використати вигоду від відстроченого податкового активу повністю або частково.

Відстрочений податок розраховується за податковими ставками, які, як очікується, будуть застосовуватися в періоді реалізації відповідних активів або зобов'язань. Товариство визнає поточні та відстрочені податки як витрати або дохід і включає в прибуток або збиток за звітний період, окрім випадків, коли податки виникають від операцій або подій, які визнаються прямо у власному капіталі або від об'єднання бізнесу.

Товариство визнає поточні та відстрочені податки у капіталі, якщо податок належить до статей, які відображено безпосередньо у власному капіталі в тому самому чи в іншому періоді.

Згідно до положень п. п. 141.6.1 п. 141.6 ст. 146 Податкового кодексу України, звільняються від оподаткування кошти спільного інвестування, а саме: кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, кошти та інші активи, залучені від учасників інституту спільного інвестування, доходи від здійснення операцій з активами інституту спільного інвестування, доходи, нараховані за активами інституту спільного інвестування, та інші доходи від діяльності інституту спільного інвестування (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо).

У зв'язку із цим у Товариства не виникають витрати з податку на прибуток. Визначення поточного та відстроченого податку на прибуток не здійснюється. Податкові різниці, згідно вимог національного податкового законодавства, що не суперечить вимогам МСФЗ, не виникають.

Станом на 31 грудня 2025 року інші фінансові інвестиції, а саме корпоративні права, що обліковуються в активах Фонду відображені наступним чином:

Корпоративні права придбані у розмірі не більше 20 % статутних капіталів емітентів, обліковуються по договірній вартості як інвестиції не пов'язаних сторін. Якщо корпоративні права становлять більше 20 % статутного капіталу емітента, то такі фінансові інвестиції оцінюються по справедливій вартості шляхом проведення оцінки незалежним оцінювачем.

Станом на 31 грудня 2025 року поточні фінансові інвестиції Фонду, а саме цінні папери відображені наступним чином:

Згідно Рішення НКЦПФР від 22.11.2016р. № 1133 "Щодо усунення порушень та зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів" з 23.11.2016р. зупинено внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів (блоковано) щодо акцій ПАТ "ЕЛІТ ІНВЕСТ ПРОЕКТ" та акцій ПАТ "СІАМ-Капітал" на строк до усунення порушення.

Товариство оцінює цінні папери Фонду за справедливою вартістю з відображенням результату переоцінки у прибутках або збитках. У 2025 році Товариство не визнавало прибутку або збитку від переоцінки акцій. Уцінка, а отже і результати від зміни справедливої вартості з відповідними визнанням прибутку або збитку зазначених інструментів відбулася у попередніх періодах.

До поточних фінансових інвестицій також відносять Форвардні контракти придбані за договорами купівлі-продажу Деривативів. Товариство обліковує форвардні контракти на субрахунку 3524 за договірною вартістю, яка є справедливою, та такий договір реєструється на товарній біржі в порядку біржових торгів на аукціоні. Вартість такого контракту відображається в протоколах аукціонів та оприлюднюється біржою на сайті у вільному доступі.

Форвардний контракт- двостороння угода за стандартною (типовою) формою, яка засвідчує зобов'язання особи придбати (продати) базовий актив у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін такого продажу під час укладення форвардного контракту. (Постанова КМУ від 19 квітня 1999 р. № 632 "Про затвердження Положення про вимоги до стандартної (типової) форми деривативів" - надалі "Постанова № 632").

Відповідно до п. 14.1.45. Податкового кодексу України, дериватив - документ, що засвідчує право та/або зобов'язання придбати чи продати у майбутньому цінні папери.

До деривативів належить Форвард, або форвардний контракт - цивільно-правовий договір, за яким продавець зобов'язується у майбутньому в установлений строк передати базовий актив у власність покупця на визначених умовах, а покупець зобов'язується прийняти в установлений строк базовий актив і сплатити за нього ціну, визначену таким договором. Форвардний контракт виконується шляхом постачання базового активу та його оплати коштами або проведення між сторонами контракту грошових розрахунків без постачання базового активу.

Усі умови форварду визначаються сторонами контракту під час його укладення.

Укладення форвардів та їх обіг здійснюються поза організатором торгівлі стандартизованими строковими контрактами.

В активах фонду обліковуються Форвардні контракти придбані за Договорами купівлі-продажу Деривативів з метою їх подальшого перепродажу.

Форвардний контракт, який відноситься до деривативів, посвідчує в першу чергу права сторони придбати певний актив за певною ціною у майбутньому. При цьому Форвардний контракт, є окремим предметом продажу, на балансі Фонду він обліковується як фінансовий інструмент та оцінюється за договірною вартістю.

Таким чином, станом на 31 грудня 2025 року поточні фінансові інвестиції Фонду, а саме деривативи (форвардні контракти) відображені наступним чином:

Станом на 31 грудня 2025року зареєстрований капітал складав 5 000 000 тис. грн.

Структура власного капіталу:

Протягом звітного періоду Товариство отримало чистий прибуток від операційної/інвестиційної діяльності в сумі 164 897 тис. грн. В результаті цього непокритий збиток за звітний період склав 2 561 375 тис. грн. Додатковий капітал отриманий від розміщення інвестиційних сертифікатів в сумі 1 168 тис. грн.

Вилучений капітал це викуплені цінні папери Фонду на суму 365 970 тис. грн.

Фінансова оренда станом на звітну дату на балансі Товариства не обліковується.

Фінансова оренда - це оренда, за якою передаються в основному всі ризики та винагороди, пов'язані з правом власності на актив. Товариство як орендатор на початку строку оренди визнає фінансову оренду як активи та зобов'язання за сумами, що дорівнюють справедливій вартості орендованого майна на початок оренди або (якщо вони менші за справедливу вартість) за теперішньою вартістю мінімальних орендних платежів. Мінімальні орендні платежі розподіляються між фінансовими витратами та зменшенням непогашених зобов'язань. Фінансові витрати розподіляються на кожен період таким чином, щоб забезпечити сталу періодичну ставку відсотка на залишок зобов'язань. Непередбачені орендні платежі відображаються як витрати в тих періодах, у яких вони були понесені. Політика нарахування амортизації на орендовані активи, що амортизуються, узгоджена із стандартною політикою Товариства щодо подібних активів.

Оренда активів, за якою ризики та винагороди, пов'язані з правом власності на актив, фактично залишаються в орендодавця, класифікується як операційна оренда. Орендні платежі за угодою про операційну оренду визнаються як витрати на прямолінійній основі протягом строку оренди. Дохід від оренди за угодами про операційну оренду Товариство визнає на прямолінійній основі протягом строку оренди. Затрати, включаючи амортизацію, понесені при отриманні доходу від оренди, визнаються як витрати.

Застосування МСФЗ 16 "Оренда" не має суттєвого впливу на фінансову звітність ТОВ "КУА "Крістал Ессет Менеджмент". Всі договори на офісне приміщення укладені на строк менший ніж один рік.

Таким чином протягом року ТОВ "КУА "Крістал Ессет Менеджмент" орендувало нежитлове приміщення згідно договорів:

№ 01-07-2024 від 01.07.2024р.;

№ 01-06-2025 від 01.06.2025р.

Ризик ліквідності - ризик втрат вартості активів фонду внаслідок неможливості продажу активів фонду без значних збитків, у тому числі - ризик збитків для інвесторів (учасників) при реалізації Компанією своїх функцій щодо забезпечення виконання фінансових зобов'язань фондів при настанні відповідного строку.

ТОВ "КУА "Крістал Ессет Менеджмент" здійснює контроль ліквідності шляхом планування поточної ліквідності та аналізує терміни платежів, які пов'язані з дебіторською заборгованістю та іншими фінансовими активами, а також прогнозні потоки грошових коштів від операційної діяльності.

Ринковий ризик - це ризик того, що справедлива вартість або майбутні грошові потоки від фінансового інструмента коливатимуться внаслідок змін ринкових цін. Ринковий ризик охоплює три типи ризику: відсотковий ризик, валютний ризик та інший ціновий ризик. Ринковий ризик виникає у зв'язку з ризиками збитків, зумовлених коливаннями цін на акції, відсоткових ставок та валютних курсів.

Основа (або основи) оцінки, застосована при складанні фінансової звітності

Ця фінансова звітність підготовлена на основі історичної вартості активів, а також інвестиційної нерухомості, яка відображається за справедливою вартістю відповідно до МСБО 40 "Інвестиційна нерухомість", та оцінки за справедливою вартістю окремих фінансових інструментів відповідно до МСФЗ 9 "Фінансові інструменти". Оцінка справедливої вартості здійснюється з використанням методів оцінки фінансових інструментів, дозволених МСФЗ 13 "Оцінки за справедливою вартістю". Такі методи оцінки включають використання справедливої вартості як ціни, яка була б отримана за продаж активу, або сплачена за передачу зобов'язання у звичайній операції між учасниками ринку на дату оцінки. Зокрема, використання біржових котирувань або даних про поточну ринкову вартість іншого аналогічного за характером інструменту, аналіз дисконтованих грошових потоків або інші моделі визначення справедливої вартості. Передбачувана справедлива вартість фінансових активів і зобов'язань визначається з використанням наявної інформації про ринок і відповідних методів оцінки.

Загальні положення щодо облікових політик

Основа формування облікових політик

Облікові політики - конкретні принципи, основи, домовленості, правила та практика, застосовані суб'єктом господарювання при складанні та поданні фінансової звітності. МСФЗ наводить облікові політики, які, за висновком РМСБО, дають змогу скласти таку фінансову звітність, яка міститиме доречну та достовірну інформацію про операції, інші події та умови, до яких вони застосовуються. Такі політики не слід застосовувати, якщо вплив їх застосування є несуттєвим. Облікова політика Товариства розроблена та затверджена керівництвом Товариства відповідно до вимог МСБО 8 "Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки" та інших чинних МСФЗ, зокрема, МСФЗ 9 "Фінансові інструменти" з урахуванням МСФЗ 13 "Оцінки за справедливою вартістю" та МСФЗ 15 "Дохід від договорів з клієнтами".

Облікова політика визначає:

- основні принципи ведення бухгалтерського (фінансового) обліку та формування статей звітності;
- єдині методи оцінки активів, зобов'язань та інших статей балансу;
- порядок нарахування доходів та витрат;
- порядок формування та використання спеціальних резервів;
- методи оцінки фінансового результату діяльності Товариства та сплати ним податків;
- вимоги та вказівки щодо обліку окремих операцій.

Бухгалтерський облік Товариства ґрунтується на таких принципах:

- обачність - застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів Товариства;
- повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі;
- автономність - Товариство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв'язку з чим особисте майно та зобов'язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності Товариства;
- послідовність - постійне (із року в рік) застосування Товариством обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених міжнародними стандартами бухгалтерського обліку, і повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності;
- безперервність - оцінка активів та зобов'язань Товариства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати далі;
- нарахування та відповідність доходів і витрат - для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів;
- превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;
- історична (фактична) собівартість - пріоритетною є оцінка активів Товариства, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;
- єдиний грошовий вимірник - вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій Товариства у його фінансовій звітності здійснюється в єдиній грошовій одиниці;
- періодичність - можливість розподілу діяльності Товариства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності.

Форма та назви фінансових звітів

Перелік та назви форм фінансової звітності Фонду відповідають вимогам, встановленим НП(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", та форми Приміток, що розроблені у відповідності до МСФЗ.

Склад звітності: "Баланс (Звіт про фінансовий стан) станом на 31.12.2025р., Звіт про фінансові результати за рік 2025, "Звіт про рух грошових коштів (за прямим методом) за рік 2025, "Звіт про власний капітал" за рік 2025 та Примітки, що розроблені у відповідності до МСФЗ.

Методи подання інформації у фінансових звітах

Згідно МСФЗ та враховуючи НП(С)БО 1 Звіт про сукупний дохід передбачає подання витрат, визнаних у прибутку або збитку, за класифікацією, основаною на методі "функції витрат" або "собівартості реалізації", згідно з яким витрати класифікують відповідно до їх функцій як частини собівартості чи, наприклад, витрат на збут або адміністративну діяльність. Інформація що відображається у Звіті про сукупний дохід та Звіті про фінансовий стан дозволяє користувачам фінансової звітності отримати дані про результати діяльності Товариства за звітний період. Представлення грошових потоків від операційної діяльності у Звіті про рух грошових коштів здійснюється із застосуванням прямого методу, згідно з яким розкривається інформація про основні класи надходжень грошових коштів чи виплат грошових коштів. Інформація про основні види грошових надходжень та грошових виплат формується на підставі облікових записів Фонду.

Облікові політики щодо випуску, розміщення та викупу цінних паперів Фонду

Випуск та первинне розміщення цінних паперів Фонду

У відповідності до статті 42 Закону України "Про інститути спільного інвестування" пайовий інвестиційний фонд створюється компанією з управління активами.

Бухгалтерський облік операцій і результатів діяльності Фонду ведеться з дня його створення (реєстрації Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (далі - НКЦПФР) регламенту фонду та внесення відомостей про пайовий інвестиційний фонд до Єдиного державного реєстру інститутів спільного інвестування) до його ліквідації.

Реєстрація випуску інвестиційних сертифікатів Фонду (формування та збільшення капіталу Фонду, яке здійснюється шляхом випуску інвестиційних сертифікатів цього фонду) в сумі номінальної вартості зареєстрованих інвестиційних сертифікатів, відображається на субрахунку 402 "Пайовий капітал" рахунку 40 "Зареєстрований (пайовий) капітал", на підставі відомостей про отримання свідоцтва про реєстрацію випуску інвестиційних сертифікатів Фонду.

При цьому номінальна вартість зареєстрованих, але не розміщених інвестиційних сертифікатів Фонду відображається на рахунку 46 "Неоплачений капітал".

До дня, що настає за днем отримання Товариством повідомлення НКЦПФР про відповідність Фонду вимогам щодо мінімального обсягу активів інституту спільного інвестування, розміщення цінних паперів Фонду здійснюється за ціною, що визначається, виходячи з їх номінальної вартості.

При первинному розміщенні інвестиційних сертифікатів Фонд, після набуття права власності на розміщені інвестиційні сертифікати, сума відображеного неоплаченого капіталу зменшується на суму коштів, отриманих в їх оплату від інвесторів у розмірі номінальної вартості інвестиційних сертифікатів.

Після отримання Товариством повідомлення НКЦПФР про відповідність Фонду вимогам щодо мінімального обсягу активів інституту спільного інвестування, розміщення інвестиційних сертифікатів здійснюється за розрахунковою вартістю відповідно до статті 56 Закону України "Про інститути спільного інвестування".

При розміщенні інвестиційних сертифікатів Фонду, після набуття права власності на розміщені інвестиційні сертифікати, сума відображеного неоплаченого капіталу зменшується на суму коштів, отриманих в їх оплату від інвесторів у розмірі номінальної вартості інвестиційних сертифікатів.

У разі розміщення інвестиційних сертифікатів Фонду:

- за ціною вище номінальної вартості, отриманий емісійний дохід (сума перевищення ціни розміщення над номінальною вартістю) відображається на субрахунку 425 "Інший додатковий капітал" рахунку 42 "Додатковий капітал";

- за ціною нижче номінальної вартості різниця між номінальною вартістю та ціною розміщення інвестиційних сертифікатів фонду відноситься на зменшення залишку субрахунку 425 "Інший додатковий капітал" рахунку 42 "Додатковий капітал". Сума різниці між номінальною вартістю та ціною розміщення цих цінних паперів, непокрита залишком субрахунку 425 "Інший додатковий капітал" рахунку 42 "Додатковий капітал", відображається на субрахунку 442 "Непокриті збитки" рахунку 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)".

Викуп цінних паперів Фонду

У відповідності до Закону України "Про інститути спільного інвестування" та нормативно-правових актів НКЦПФР, викуп цінних паперів Фонду, крім випадку ліквідації, здійснюється, виходячи з розрахункової вартості цінного папера Фонду на день зарахування таких цінних паперів на рахунок (достроковий викуп).

 Облік фактичної вартості викуплених цінних паперів Фонду здійснюється на рахунку 45 "Вилучений капітал".

Вторинне розміщення раніше викуплених цінних паперів Фонду

При вторинному розміщенні цінних паперів Фонду здійснюється зменшення розміру вилученого капіталу на суму балансової вартості розміщених вторинно цінних паперів Фонду.

У разі вторинного розміщення цінних паперів Фонду:

- за ціною вище їх балансової вартості (вартості викупу) емісійний дохід (різниця між балансовою вартістю та ціною вторинного розміщення цих цінних паперів) відображається на субрахунку 425 "Інший додатковий капітал" рахунку 42 "Додатковий капітал";

- за ціною нижче їх балансової вартості (вартості викупу) різниця між ціною вторинного розміщення та балансовою вартістю цих цінних паперів відображається на субрахунку 425 "Інший додатковий капітал" рахунку 42 "Додатковий капітал", в частині наявного накопиченого залишку на цьому субрахунку. Різниця між ціною вторинного розміщення та балансовою вартістю цих цінних паперів, непокрита залишком субрахунку 425 "Інший додатковий капітал" рахунку 42 "Додатковий капітал", відображається на субрахунку 442 "Непокриті збитки" рахунку 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)".

Облікові політики щодо фінансових інструментів

Визнання та оцінка фінансових інструментів

Фонд визнає фінансовий актив або фінансове зобов'язання у балансі відповідно до МСФЗ, коли і тільки коли воно стає стороною контрактних положень щодо фінансового інструмента. Операції з придбання або продажу фінансових інструментів визнаються із застосуванням обліку за датою розрахунку.

До фінансових інструментів Фонд класифікує: дебіторська заборгованість за надані послуги та інша поточна дебіторська заборгованість, грошові кошти та їх еквіваленти, позики, а також кредиторську заборгованість за надані послуги та іншу кредиторську заборгованість.

Позики, дебіторську заборгованість та депозити Фонд визнає на дату їх видачі / виникнення. Первісне визнання всіх інших фінансових активів (включаючи активи, визначені в категорію фінансових інструментів, які оцінюються за справедливою вартістю з відображенням переоцінки як прибутку або збитку за період) здійснюється на дату укладення угоди, в результаті якої підприємство стає стороною за договором, що являє собою фінансовий інструмент.

За строком виконання фінансові активи та фінансові зобов'язання поділяються на поточні (зі строком виконання зобов'язань до 12 місяців) та довгострокові (зі строком виконання зобов'язань більше 12 місяців).

Фонд класифікує фінансові активи як такі, що оцінюються у подальшому або за амортизованою собівартістю, або за справедливою вартістю на основі обох таких чинників:

а) моделі бізнесу суб'єкта господарювання для управління фінансовими активами; та

б) характеристик контрактних грошових потоків фінансового активу.

Фонд визнає такі категорії фінансових активів:

фінансові активи, що оцінюються за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку;

фінансові активи, що оцінюються за амортизованою собівартістю.

Фонд визнає такі категорії фінансових зобов'язань:

фінансові зобов'язання, оцінені за амортизованою собівартістю;

фінансові зобов'язання, оцінені за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку.

Усі фінансові активи підлягають розгляду на предмет знецінення принаймні на кожну звітну дату для визначення на наявність об'єктивних ознак знецінення фінансового активу або групи фінансових активів. Різні критерії для визначення категорій застосовуються для кожної категорії фінансових активів, які описані нижче.

Фінансові активи списуються з обліку, коли договірні права на грошові потоки від фінансового активу закінчуються, або коли фінансовий актив і всі істотні ризики і вигоди передані. Фінансове зобов'язання припиняється в разі його виконання, скасування або закінчення терміну.

Всі доходи і витрати, що відносяться до фінансових активів, які визнаються у складі прибутку або збитку за період, представлені у фінансових витратах, фінансових доходах та інших фінансових показниках, за винятком знецінення дебіторської заборгованості, яка представлена в складі інших операційних витрат.

Позики та дебіторська заборгованість після первісного визнання оцінюються за справедливою вартістю із застосуванням методу ефективної відсоткової ставки.

Дисконтування застосовується у випадку, коли ефект від дисконтування є суттєвим.

Дебіторська заборгованість підпадає під клас знецінення тоді, коли є підстави вважати контрагента по договору (фінансовому інструменту) таким, що має ознаки підвищеного кредитного ризику та/або є прострочення по даній дебіторській заборгованості.

Фінансові активи оцінюються за справедливою вартістю з відображенням переоцінки у прибутку або збитку.

Під час первісного визнання фінансового активу або фінансового зобов'язання Товариство оцінює їх за їхньою справедливою вартістю плюс операційні витрати, які безпосередньо належить до придбання або випуску фінансового активу чи фінансового зобов'язання.

Фінансовий актив оцінюється за амортизованою собівартістю, якщо він придбавається з метою одержання договірних грошових потоків і договірні умови фінансового активу генерують грошові потоки, котрі є суто виплатами основної суми та процентів на непогашену частку основної суми.

При припиненні визнання фінансового активу повністю різниця між:

а) балансовою вартістю (оціненою на дату припинення визнання) та

б) отриманою компенсацією (включаючи будь-який новий отриманий актив мінус будь-яке нове взяте зобов'язання) визнають у прибутку або збитку.

Товариство визнає резерв під збитки для очікуваних кредитних збитків за фінансовим активом, який обліковується за амортизованою вартістю.

Облікова політика щодо подальшої оцінки фінансових інструментів розкривається нижче у відповідних розділах облікової політики.

Фінансові активи, що оцінюються за амортизованою собівартістю

До фінансових активів, що оцінюються за амортизованою собівартістю, Товариство відносить гроші та їх еквіваленти, дебіторську заборгованість, облігації та векселі. Після первісного визнання Товариство оцінює їх за амортизованою собівартістю, застосовуючи метод ефективного відсотка, за вирахуванням збитків від знецінення, якщо вони є.

Грошові кошти та їхні еквіваленти

Грошові кошти складаються з готівки в касі та коштів на поточних рахунках у банках.

Еквіваленти грошових коштів - це короткострокові, високоліквідні інвестиції, які вільно конвертуються у відомі суми грошових коштів і яким притаманний незначний ризик зміни вартості. Інвестиція визначається зазвичай як еквівалент грошових коштів тільки в разі короткого строку погашення, наприклад, протягом не більше ніж три місяці з дати придбання.

Грошові кошти та їх еквіваленти можуть утримуватися, а операції з ними проводитися в національній валюті та в іноземній валюті.

Іноземна валюта - це валюта інша, ніж функціональна валюта (гривня).

Грошові кошти та їх еквіваленти визнаються за умови відповідності критеріям визнання активами.

Подальша оцінка грошових коштів здійснюється за амортизованою собівартістю.

Подальша оцінка еквівалентів грошових коштів, представлених депозитами, здійснюється за амортизованою собівартістю.

Первісна та подальша оцінка грошових коштів та їх еквівалентів в іноземній валюті здійснюється у функціональній валюті за офіційними курсами Національного банку України (НБУ).

У разі обмеження права використання коштів на поточних рахунках в у банках (наприклад, у випадку призначення НБУ в банківській установі тимчасової адміністрації) ці активи можуть бути класифіковані у складі непоточних активів. У випадку прийняття НБУ рішення про ліквідацію банківської установи та відсутності ймовірності повернення грошових коштів, визнання їх як активу припиняється і їх вартість відображається у складі збитків звітного періоду.

Фонд оцінює станом на кожну звітну дату резерв під збитки за фінансовим інструментом у розмірі, що дорівнює:

- 12-місячним очікуваним кредитним збиткам у разі, якщо кредитний ризик на звітну дату не зазнав значного зростання з моменту первісного визнання;

- очікуваним кредитним збиткам за весь строк дії фінансового інструменту, якщо кредитний ризик за таким фінансовим інструментом значно зріс із моменту первісного визнання.

У випадку знецінення фінансових активів кредитним збитком є теперішня вартість різниці між договірними грошовими потоками, належними до сплати на користь Фонду за договором; і грошовими потоками, які Фонд очікує одержати на свою користь з урахуванням кредитних збитків.

Станом на кожну звітну дату Фонд оцінює, чи зазнав кредитний ризик за фінансовим інструментом значного зростання з моменту первісного визнання. При виконанні такої оцінки Фонд замість зміни суми очікуваних кредитних збитків використовує зміну ризику настання дефолту (невиконання зобов'язань) протягом очікуваного строку дії фінансового інструмента. Для виконання такої оцінки порівнюється ризик настання дефолту (невиконання зобов'язань) за фінансовим інструментом станом на звітну дату з ризиком настання дефолту за фінансовим інструментом станом на дату первісного визнання, і враховує при цьому обґрунтовано необхідну та підтверджувану інформацію, що є доступною без надмірних витрат або зусиль, і вказує на значне зростання кредитного ризику з моменту первісного визнання.

Фонд може зробити припущення про те, що кредитний ризик за фінансовим інструментом не зазнав значного зростання з моменту первісного визнання, якщо було з'ясовано, що фінансовий інструмент має низький рівень кредитного ризику станом на звітну дату.

У випадку фінансового активу, що є кредитно-знеціненим станом на звітну дату, але не є придбаним або створеним кредитно-знеціненим фінансовим активом, Фонд оцінює очікувані кредитні збитки як різницю між контрактною вартістю активу та теперішньою вартістю очікуваних майбутніх грошових потоків, дисконтованою за первісною ефективною ставкою відсотка за фінансовим активом. Будь-яке коригування визнається в прибутку або збитку як прибуток або збиток від зменшення корисності.

Фонд визнає банківські депозити зі строком погашення від чотирьох до дванадцяти місяців з дати фінансової звітності, в разі, якщо дострокове погашення таких депозитів ймовірно призведе до значних фінансових втрат, в складі поточних фінансових інвестицій.

Фонд відносно банківських депозитів має наступну модель розрахунку збитку від знецінення фінансового активу:

- при розміщенні депозиту в банку з високою надійністю (інвестиційний рівень рейтингу uaAAA, uaAA, uaA, uaBBB та банки, що мають прогноз "стабільний", що присвоюється рейтинговими агентствами, які внесені до Державного реєстру уповноважених рейтингових агентств НКЦПФР) на дату розміщення коштів резерв збитків розраховується в залежності від строку та умов розміщення (при розміщенні від 1 до 3-х місяців - розмір збитку складає 0 %, від 3-х місяців до 1 року - 1 % від суми розміщення, більше 1 року - 2 %);

- при розміщенні депозиту в банку з більш низьким кредитним рейтингом (спекулятивний рівень рейтингу, що присвоюється рейтинговими агентствами, які внесені до Державного реєстру уповноважених рейтингових агентств НКЦПФР) на дату розміщення коштів резерв збитку розраховується у розмірі від 7 % до 20% від суми вкладу в залежності в розміру ризиків.

Дебіторська заборгованість

Дебіторська заборгованість - це фінансовий актив, який являє собою контрактне право отримати грошові кошти або інший фінансовий актив від іншого суб'єкта господарювання.

Дебіторська заборгованість визнається у звіті про фінансовий стан тоді і лише тоді, коли Фонд стає стороною контрактних відношень щодо цього інструменту. Первісна оцінка дебіторської заборгованості здійснюється за справедливою вартістю, яка дорівнює вартості погашення, тобто сумі очікуваних контрактних грошових потоків на дату оцінки.

Після первісного визнання подальша оцінка дебіторської заборгованості здійснюється за амортизованою вартістю із застосуванням методу ефективного відсотка.

Якщо є об'єктивне свідчення того, що відбувся збиток від зменшення корисності, балансова вартість активу зменшується на суму таких збитків із застосуванням рахунку резервів.

Резерв на покриття збитків від зменшення корисності визначається як різниця між балансовою вартістю та теперішньою вартістю очікуваних майбутніх грошових потоків. Визначення суми резерву на покриття збитків від зменшення корисності відбувається на основі аналізу дебіторів та відображає суму, яка, на думку керівництва, достатня для покриття понесених збитків. Для фінансових активів, які є істотними, резерви створюються на основі індивідуальної оцінки окремих дебіторів, для фінансових активів, суми яких індивідуально не є істотними - на основі групової оцінки. Фактори, які Товариство розглядає при визначенні того, чи є у нього об'єктивні свідчення наявності збитків від зменшення корисності, включають інформацію про тенденції непогашення заборгованості у строк, ліквідність, платоспроможність боржника. Для групи дебіторів такими факторами є негативні зміни у стані платежів позичальників у групі, таких як збільшення кількості прострочених платежів; негативні економічні умови у галузі або географічному регіоні.

Сума збитків визнається у прибутку чи збитку. Якщо в наступному періоді сума збитку від зменшення корисності зменшується і це зменшення може бути об'єктивно пов'язаним з подією, яка відбувається після визнання зменшення корисності, то попередньо визнаний збиток від зменшення корисності сторнується за рахунок коригування резервів. Сума сторнування визнається у прибутку чи збитку. У разі неможливості повернення дебіторської заборгованості вона списується за рахунок створеного резерву на покриття збитків від зменшення корисності.

Дебіторська заборгованість може бути нескасовно призначена як така, що оцінюється за справедливою вартістю з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку, якщо таке призначення усуває або значно зменшує невідповідність оцінки чи визнання (яку інколи називають "неузгодженістю обліку"), що інакше виникне внаслідок оцінювання активів або зобов'язань чи визнання прибутків або збитків за ними на різних підставах.

Подальша оцінка дебіторської заборгованості здійснюється за справедливою вартістю із застосуванням методу ефективного відсотка.

Фінансові активи, що оцінюються за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку

До фінансових активів, що оцінюються за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку, відносяться акції та паї (частки) господарських товариств, похідні фінансові інструменти.

Після первісного визнання Фонд оцінює їх за справедливою вартістю.

Справедлива вартість акцій, які внесені до біржового списку, оцінюється за біржовим курсом організатора торгівлі.

Якщо акції мають обіг більш як на одному організаторі торгівлі, при розрахунку вартості активів такі інструменти оцінюються за курсом на основному ринку для цього активу або, за відсутності основного ринку, на найсприятливішому ринку для нього. За відсутності свідчень на користь протилежного, ринок, на якому зазвичай здійснюється операції продажу активу, приймається за основний ринок або, за відсутності основного ринку, за найсприятливіший ринок.

При оцінці справедливої вартості активів застосовуються методи оцінки вартості, які відповідають обставинам та для яких є достатньо даних, щоб оцінити справедливу вартість, максимізуючи використання доречних відкритих даних та мінімізуючи використання закритих вхідних даних.

Оцінка акцій, що входять до складу активів Фонду та перебувають у біржовому списку організатора торгівлі і при цьому не мають визначеного біржового курсу на дату оцінки, здійснюється за останньою балансовою вартістю.

Для оцінки акцій, що входять до складу активів Товариства та не перебувають у біржовому списку організатора торгівлі, та паїв (часток) господарських товариств за обмежених обставин наближеною оцінкою справедливої вартості може бути собівартість. Це може бути тоді, коли наявної останньої інформації недостатньо, щоб визначити справедливу вартість, або коли існує широкий діапазон можливих оцінок справедливої вартості, а собівартість є найкращою оцінкою справедливої вартості у цьому діапазоні.

Якщо є підстави вважати, що балансова вартість суттєво відрізняється від справедливої, справедлива вартість визначається за допомогою інших методів оцінки. Відхилення можуть бути зумовлені значними змінами у фінансовому стані емітента та/або змінами кон'юнктури ринків, на яких емітент здійснює свою діяльність, а також змінами у кон'юнктурі фондового ринку.

Справедлива вартість акцій, обіг яких зупинено, у тому числі цінних паперів емітентів, які включені до Списку емітентів, що мають ознаки фіктивності, визначається із урахуванням наявності строків відновлення обігу таких цінних паперів, наявності фінансової звітності таких емітентів, результатів їх діяльності, очікування надходження майбутніх економічних вигід.

Вибір методу оцінювання фінансового інструменту у вигляді корпоративних прав буде залежати:

- Від ступеню впливу інвестора на господарську діяльністю об'єкта інвестування;
- Від класифікації самої інвестиції - поточна (для продажу) чи довгострокова (утримується для отримання дивідендів чи інших вигод).

Долю інвестора в статутному капіталі можна охарактеризувати як несуттєву, якщо інвестор володіє менше 20 % статутного капіталу об'єкту інвестування - п. 5 МСБО 28.

Паї/частки господарських товариств оцінюються згідно МСБО 28.

Зобов'язання

Кредиторська заборгованість визнається як зобов'язання тоді, коли Товариство стає стороною договору та, внаслідок цього, набуває юридичне зобов'язання сплатити грошові кошти.

Поточні зобов'язання - це зобов'язання, які відповідають одній або декільком із нижченаведених ознак:

- Керівництво Товариства сподівається погасити зобов'язання або зобов'язання підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців після звітного періоду;
- Керівництво Товариства не має безумовного права відстрочити погашення зобов'язання протягом щонайменше дванадцяти місяців після звітного періоду.

Поточні зобов'язання визнаються за умови відповідності визначенню і критеріям визнання зобов'язань.

Поточні зобов'язання оцінюються у подальшому за справедливою вартістю.

Згортання фінансових активів та зобов'язань

Фінансові активи та зобов'язання згортаються, якщо Товариство має юридичне право здійснювати залік визнаних у балансі сум і має намір або зробити взаємозалік, або реалізувати актив та виконати зобов'язання одночасно.

Облікові політики щодо основних засобів та нематеріальних активів

Визнання та оцінка основних засобів

Товариство визнає матеріальний об'єкт основним засобом, якщо він утримується з метою використання їх у процесі своєї діяльності, надання послуг, або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року та вартість яких більше 20 000 грн. Первісно Товариство оцінює основні засоби за собівартістю.

У подальшому основні засоби оцінюються за їх амортизованою вартістю, що становить різницю між первісною вартістю мінус будь-яка накопичена амортизація та будь-які накопичені збитки від зменшення корисності. Сума накопиченої амортизації на дату переоцінки виключається з валової балансової вартості активу та чистої суми, перерахованої до переоціненої суми активу. Дооцінка, яка входить до складу власного капіталу, переноситься до нерозподіленого прибутку, коли припиняється визнання відповідного активу.

Подальші витрати

Фонд не визнає в балансовій вартості об'єкта основних засобів витрати на щоденне обслуговування, ремонт та технічне обслуговування об'єкта. Ці витрати визнаються в прибутку чи збитку, коли вони понесені. В балансовій вартості об'єкта основних засобів визнаються такі подальші витрати, які задовольняють критеріям визнання активу.

Амортизація основних засобів

Амортизація основних засобів Товариства нараховується прямолінійним методом .

Строки корисної експлуатації і метод амортизації дійсні для всіх нових основних засобів.

Капітальні вкладення в орендовані приміщення амортизуються протягом терміну їх корисного використання. Амортизацію активу починають, коли він стає придатним для використання. Амортизацію активу припиняють на одну з двох дат, яка відбувається раніше: на дату, з якої актив класифікують як утримуваний для продажу, або на дату, з якої припиняють визнання активу.

Нематеріальні активи

Нематеріальні активи оцінюються за собівартістю за вирахуванням будь-якої накопиченої амортизації та будь-яких накопичених збитків від зменшення корисності.

Амортизація нематеріальних активів здійснюється прямолінійним методом (постійні відрахування протягом строку корисної експлуатації). При цьому, корисні строки корисного використання та метод нарахування амортизації аналізується на кінець кожного звітного року та всі зміни в оцінках відображаються в обліку і звітності на наступні періоди.

Нематеріальні активи, які виникають у результаті договірних або інших юридичних прав, амортизуються протягом терміну чинності цих прав.

Зменшення корисності основних засобів та нематеріальних активів

На кожну звітну дату Товариство оцінює, чи є якась ознака того, що корисність активу може зменшитися. Товариство зменшує балансову вартість активу до суми його очікуваного відшкодування, якщо і тільки якщо сума очікуваного відшкодування активу менша від його балансової вартості. Таке зменшення негайно визнається в прибутках чи збитках, якщо актив не обліковують за переоціненою вартістю згідно з МСБО 16. Збиток від зменшення корисності, визнаний для активу (за винятком гудвілу) в попередніх періодах сторнується, якщо і тільки якщо змінилися попередні оцінки, застосовані для визначення суми очікуваного відшкодування. Після визнання збитку від зменшення корисності амортизація основних засобів коригується в майбутніх періодах з метою розподілення переглянутої балансової вартості необоротного активу на систематичній основі протягом строку корисного використання.

Облікові політики щодо інвестиційної нерухомості

Визнання інвестиційної нерухомості

До інвестиційної нерухомості відноситься нерухомість (землю чи будівлі, або частину будівлі, або їх поєднання), утримувану на правах власності або згідно з угодою про фінансову оренду з метою отримання орендних платежів або збільшення вартості капіталу чи для досягнення обох цілей, а не для: (а) використання у виробництві чи при постачанні товарів, при наданні послуг чи для адміністративних цілей, або (б) продажу в звичайному ході діяльності.

Інвестиційна нерухомість визнається як актив тоді і тільки тоді, коли: (а) є ймовірність того, що Фонд отримає майбутні економічні вигоди, які пов'язані з цією інвестиційною нерухомістю, (б) собівартість інвестиційної нерухомості можна достовірно оцінити.

Якщо будівлі включають одну частину, яка утримується з метою отримання орендної плати та другу частину для використання у процесі діяльності Фонду або для адміністративних цілей, в бухгалтерському обліку такі частини об'єкту нерухомості оцінюються та відображаються окремо, якщо вони можуть бути продані окремо.

Первісна та послідуюча оцінка інвестиційної нерухомості

Первісна оцінка інвестиційної нерухомості здійснюється за собівартістю. Витрати на операцію включаються до первісної вартості. Собівартість придбаної інвестиційної нерухомості включає ціну її придбання та будь-які витрати, які безпосередньо віднесені до придбання. Безпосередньо віднесені витрати охоплюють, наприклад, винагороди за надання професійних юридичних послуг, податки, пов'язані з передачею права власності, та інші витрати на операцію.

Оцінка після визнання здійснюється за справедливою вартістю на дату оцінки. Прибуток або збиток від зміни в справедливій вартості інвестиційної нерухомості визнається в прибутку або збитку. Амортизація на такі активи не нараховується.

Справедлива вартість інвестиційної нерухомості визначається з аналізу ринку, пропозиції та попиту на аналогічний товар. Періодичність перегляду справедливої вартості зумовлюється суттєвими для обліку коливаннями цін на ринку подібної нерухомості. Справедлива вартість незавершеного будівництва дорівнює вартості завершеного об'єкта за вирахуванням витрат на закінчення будівництва.

Якщо оцінити справедливу вартість неможливо, Товариство обирає для оцінки об'єктів інвестиційної нерухомості модель оцінки за собівартістю відповідно до МСБО 16 та застосовує такий підхід до всієї інвестиційної нерухомості, при цьому розкриваються причини, з яких не використовується справедлива вартість.

Облікові політики щодо непоточних активів, утримуваних для продажу

Товариство класифікує непоточний актив як утримуваний для продажу, якщо його балансова вартість буде в основному відшкодовуватися шляхом операції продажу, а не поточного використання. Непоточні активи, утримувані для продажу, оцінюються і відображаються в бухгалтерському обліку за найменшою з двох величин: балансовою або справедливою вартістю з вирахуванням витрат на операції, пов'язані з продажем. Амортизація на такі активи не нараховується. Збиток від зменшення корисності при первісному чи подальшому списанні активу до справедливої вартості за вирахуванням витрат на продаж визнається у звіті про фінансові результати.

Облікові політики щодо інших активів та зобов'язань

Забезпечення

Забезпечення визнаються, коли Товариство має теперішню заборгованість (юридичну або конструктивну) внаслідок минулої події, існує ймовірність (тобто більше можливо, ніж неможливо), що погашення зобов'язання вимагатиме вибуття ресурсів, котрі втілюють у собі економічні вигоди, і можна достовірно оцінити суму зобов'язання.

Інші застосовані облікові політики, що є доречними для розуміння фінансової звітності

Доходи та витрати

Доходи.

Дохід та витрати визнаються за методом нарахування.

Дохід - це збільшення економічних вигід протягом облікового періоду у вигляді надходження чи збільшення корисності активів або у вигляді зменшення зобов'язань, результатом чого є збільшення чистих активів, за винятком збільшення, пов'язаного з внесками учасників.

Дохід визнається у звіті про прибутки та збитки за умови відповідності визначенню та критеріям визнання. Визнання доходу відбувається одночасно з визнанням збільшення активів або зменшення зобов'язань.

При визначені вартості винагороди від управління активами Товариство відповідно до МСФЗ 15 використовує метод оцінювання за результатом. До методу оцінювання за результатом належить, зокрема, аналіз виконання, завершеного на сьогоднішній день, оцінки досягнутих результатів. Враховуючи принцип професійного скептицизму для змінної вартості винагороди розрахунок доходу здійснюється на кінець кожного місяця.

Результат визначення розміру винагороди по управлінню активами оформлюється актом виконаних робіт, в якому відображається розрахунок (оцінка) досягнутих результатів на звітну дату.

Дохід від надання послуг відображається в момент виникнення незалежно від дати надходження коштів і визначається виходячи із ступеня завершеності операції з надання послуг на дату балансу.

Дохід від продажу фінансових активів визнається у прибутку або збитку в разі задоволення всіх наведених далі умов:

- Передаються договірні права на одержання грошових потоків від такого фінансового активу;

- Покупцеві було передано суттєві ризики та переваги від володіння, пов'язані з власністю на фінансовий інструмент, інвестиційну нерухомість або інші активи;

- за Фондом не залишається ані подальша участь управлінського персоналу у формі, яка зазвичай пов'язана з володінням, ані ефективний контроль за проданими фінансовими інструментами, інвестиційною нерухомістю або іншими активами;

- суму доходу можна достовірно оцінити;

- ймовірно, що в майбутньому надійдуть економічні вигоди, пов'язані з операцією;

- витрати, які були або будуть понесені у зв'язку з операцією, можна достовірно оцінити.

Дивіденди визнаються доходом, коли встановлено право на отримання коштів.

Витрати

Витрати - це зменшення економічних вигід протягом облікового періоду у вигляді вибуття чи амортизації активів або у вигляді виникнення зобов'язань, результатом чого є зменшення чистих активів, за винятком зменшення, пов'язаного з виплатами учасникам.

Витрати визнаються у звіті про прибутки та збитки за умови відповідності визначенню та одночасно з визнанням збільшення зобов'язань або зменшення активів.

Витрати негайно визнаються у звіті про прибутки та збитки, коли видатки не надають майбутніх економічних вигід або тоді та тією мірою, якою майбутні економічні вигоди не відповідають або перестають відповідати визнанню як активу у звіті про фінансовий стан.

Витрати визнаються у звіті про прибутки та збитки також у тих випадках, коли виникають зобов'язання без визнання активу.

Витрати, понесені у зв'язку з отриманням доходу, визнаються у тому ж періоді, що й відповідні доходи.

Витрати за позиками

Витрати за позиками, які не є частиною фінансового інструменту та не капіталізуються як частина собівартості активів, визнаються як витрати періоду. Товариство капіталізує витрати на позики, які безпосередньо відносяться до придбання, будівництва або виробництва кваліфікованого активу, як частина собівартості цього активу.

Операції з іноземною валютою

Операції в іноземній валюті обліковуються в українських гривнях за офіційним курсом обміну Національного банку України на дату проведення операцій.

Монетарні активи та зобов'язання, виражені в іноземних валютах, перераховуються в гривню за відповідними курсами обміну НБУ на дату балансу. Немонетарні статті, які оцінюються за історичною собівартістю в іноземній валюті, відображаються за курсом на дату операції, немонетарні статті, які оцінюються за справедливою вартістю в іноземній валюті, відображаються за курсом на дату визначення справедливої вартості. Курсові різниці, що виникли при перерахунку за монетарними статтями, визнаються в прибутку або збитку в тому періоді, у якому вони виникають.

Офіційний курс НБУ на дату балансу наступний:

                                            31.12.2024    31.12.2025    

Гривня/1 долар США                                                                   42,04                       42,38

Умовні зобов'язання та активи

Товариство не визнає умовні зобов'язання в звіті про фінансовий стан Товариства. Інформація про умовне зобов'язання розкривається, якщо можливість вибуття ресурсів, які втілюють у собі економічні вигоди, не є віддаленою. Товариство не визнає умовні активи. Стисла інформація про умовний актив розкривається, коли надходження економічних вигід є ймовірним.

Кредиторська заборгованість визнається як зобов'язання тоді, коли Товариство стає стороною договору та, внаслідок цього, набуває юридичне зобов'язання сплатити грошові кошти.

Поточні зобов'язання - це зобов'язання, які відповідають одній або декільком із нижченаведених ознак:

- Керівництво Товариства сподівається погасити зобов'язання або зобов'язання підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців після звітного періоду;
- Керівництво Товариства не має безумовного права відстрочити погашення зобов'язання протягом щонайменше дванадцяти місяців після звітного періоду.

Поточні зобов'язання визнаються за умови відповідності визначенню і критеріям визнання зобов'язань.

Поточні зобов'язання оцінюються у подальшому за справедливою вартістю.

Фінансові активи та зобов'язання згортаються, якщо Товариство має юридичне право здійснювати залік визнаних у балансі сум і має намір або зробити взаємозалік, або реалізувати актив та виконати зобов'язання одночасно.

 Станом на 31 грудня 2025 року поточні фінансові інвестиції Фонду, а саме цінні папери відображені наступним чином:

Інші операційні витрати відображають суму нарахованого дисконту по договорам наданих позик та по нарахованим відсоткам за цими договорами, що обліковуються на субрахунку 940 в сумі 134 186 тис. грн. Також до інших операційних витрат відноситься нарахування кредитного ризику за договорами наданих позик та по нарахованим відсоткам за цими договорами, що відображається в обліку на субрахунку 944 в сумі 115 959 тис. грн.

Доходи Фонду	Сума
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	-
Інші операційні доходи	106 623
Інші доходи	334 240

Інші операційні доходи Фонду протягом року включають суми відновлення договірної вартості активу за рахунок виконання договірних зобов'язань за дебіторською заборгованістю, які були зменшенні на розмір кредитного ризику, та відображаються в обліку на субрахунку 716 в сумі 106 436 тис. грн. Також до інших операційних доходів відносять дохід від отриманих штрафів, пені, який обліковується на субрахунку 715 в сумі 140 тис. грн.

Інші доходи відображають амортизацію дисконту по договорам позик та по нарахованим відсоткам за цими Договорами та обліковуються на субрахунку 740 в сумі 26 057 тис. грн. До інших доходів Фонду також відносяться доходи від реалізації Деривативів згідно договорів купівлі-продажу в сумі 308 183 тис. грн., в обліку відображаються на субрахунку 741.

Товариство не визнає умовні зобов'язання в звіті про фінансовий стан Товариства. Інформація про умовне зобов'язання розкривається, якщо можливість вибуття ресурсів, які втілюють у собі економічні вигоди, не є віддаленою. Товариство не визнає умовні активи. Стисла інформація про умовний актив розкривається, коли надходження економічних вигід є ймовірним.

Умовні зобов'язання.

1. Оподаткування

Внаслідок наявності в українському податковому законодавстві положень, які дозволяють більш ніж один варіант тлумачення, а також через практику, що склалася в нестабільному економічному середовищі, за якої податкові органи довільно тлумачать аспекти економічної діяльності, у разі, якщо податкові ограни піддадуть сумніву певне тлумачення, засноване на оцінці керівництва економічної діяльності Товариства, ймовірно, що Товариство змушене буде сплатити додаткові податки, штрафи та пені. Така невизначеність може вплинути на вартість фінансових інструментів, втрати та резерви під знецінення, а також на ринковий рівень цін на угоди. На думку керівництва, Товариство дотримується усіх умов законодавства щодо оподаткування. Податкові звіти можуть переглядатися відповідними податковими органами протягом трьох років.

2. Ступінь повернення дебіторської заборгованості та інших фінансових активів

Внаслідок ситуації, яка склалась в економіці України, а також як результат економічної нестабільності, що склалась на дату балансу, існує ймовірність того, що активи не зможуть бути реалізовані за їхньою балансовою вартістю в ході звичайної діяльності Фонду.

Ступінь повернення цих активів у значній мірі залежить від ефективності заходів, які знаходяться поза зоною контролю Фонду. Ступінь повернення дебіторської заборгованості Фонду визначається на підставі обставин та інформації, які наявні на дату балансу.

На думку керівництва ТОВ "КУА "Крістал Ессет Менеджмент", виходячи з наявних обставин та інформації, кредитний ризик для фінансових активів Товариством визначений як дуже низький, тому кредитний збиток визначається як 1 % від договірної вартості активів.

Станом на 31.12.2025 року на балансі Фонду обліковувалась поточна кредиторська заборгованість за товари роботи, послуги в сумі 30 тис. грн., а саме:

- ТОВ "КУА "Крістал Ессет Менеджмент" - 59,5тис. грн.;
- ТОВ "Про Капітал Сек'юрітіз" - 0,5 тис. грн.

При визначенні погашення іншої кредиторської заборгованості Фонд на кожну звітну дату проводить аналіз сум кредиторської заборгованості з вираховуванням термінів її обліку на балансі, та термінів позовної давності за період з дати виникнення заборгованості та до звітної дати.

Поточна кредиторська заборгованість за розрахунками з бюджетом, а саме з податку на прибуток становить 1 тис. грн.

Інші поточні зобов'язання представляють собою кредиторську заборгованість Товариства:

- перед покупцями за договорами купівлі - продажу деривативів на суму 101 343 тис. грн.

До фінансових інструментів Фонд класифікує: дебіторська заборгованість за надані послуги та інша поточна дебіторська заборгованість.

Дисконтування застосовується у випадку, коли ефект від дисконтування є суттєвим.

Дебіторська заборгованість підпадає під клас знецінення тоді, коли є підстави вважати контрагента по договору (фінансовому інструменту) таким, що має ознаки підвищеного кредитного ризику та/або є прострочення по даній дебіторській заборгованості.

Дебіторська заборгованість - це фінансовий актив, який являє собою контрактне право отримати грошові кошти або інший фінансовий актив від іншого суб'єкта господарювання.

Дебіторська заборгованість визнається у звіті про фінансовий стан тоді і лише тоді, коли Фонд стає стороною контрактних відношень щодо цього інструменту. Первісна оцінка дебіторської заборгованості здійснюється за справедливою вартістю, яка дорівнює вартості погашення, тобто сумі очікуваних контрактних грошових потоків на дату оцінки.

Після первісного визнання подальша оцінка дебіторської заборгованості здійснюється за справедливою вартістю із застосуванням методу ефективного відсотка.

Якщо є об'єктивне свідчення того, що відбувся збиток від зменшення корисності, балансова вартість активу зменшується на суму таких збитків із застосуванням рахунку резервів.

Резерв на покриття збитків від зменшення корисності визначається як різниця між балансовою вартістю та теперішньою вартістю очікуваних майбутніх грошових потоків. Визначення суми резерву на покриття збитків від зменшення корисності відбувається на основі аналізу дебіторів та відображає суму, яка, на думку керівництва, достатня для покриття понесених збитків. Для фінансових активів, які є істотними, резерви створюються на основі індивідуальної оцінки окремих дебіторів, для фінансових активів, суми яких індивідуально не є істотними - на основі групової оцінки. Фактори, які Товариство розглядає при визначенні того, чи є у нього об'єктивні свідчення наявності збитків від зменшення корисності, включають інформацію про тенденції непогашення заборгованості у строк, ліквідність, платоспроможність боржника. Для групи дебіторів такими факторами є негативні зміни у стані платежів позичальників у групі, таких як збільшення кількості прострочених платежів; негативні економічні умови у галузі або географічному регіоні.

Сума збитків визнається у прибутку чи збитку. Якщо в наступному періоді сума збитку від зменшення корисності зменшується і це зменшення може бути об'єктивно пов'язаним з подією, яка відбувається після визнання зменшення корисності, то попередньо визнаний збиток від зменшення корисності сторнується за рахунок коригування резервів. Сума сторнування визнається у прибутку чи збитку. У разі неможливості повернення дебіторської заборгованості вона списується за рахунок створеного резерву на покриття збитків від зменшення корисності.

Дебіторська заборгованість може бути нескасовно призначена як така, що оцінюється за справедливою вартістю з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку, якщо таке призначення усуває або значно зменшує невідповідність оцінки чи визнання (яку інколи називають "неузгодженістю обліку"), що інакше виникне внаслідок оцінювання активів або зобов'язань чи визнання прибутків або збитків за ними на різних підставах.

Подальша оцінка дебіторської заборгованості здійснюється за амортизованю вартістю із застосуванням методу ефективного відсотка.

Дебіторська заборгованість за розрахунками з нарахованих доходів показує суму нарахованих та не сплачених відсотків за виданими позиками станом на кінець звітного року. Залишок на дату балансу склав 23 261 тис. грн., а саме 24 045 тис. грн. - відсотки по позиках (субрах. 3731) та 784 тис. грн. - сума дисконту (субрах. 3739).

Інша поточна дебіторська заборгованість відображає суму виданих позик станом на кінець звітного періоду. Позики надаються компаніям, у яких Товариство володіє 10 і більше відсотків у статутному капіталі. Також до іншої поточної дебіторської заборгованості відноситься заборгованість постачальників за різноманітні послуги; покупців за договорами купівлі-продажу Деривативів, заборгованість покупців за продаж облігацій. Балансова вартість дебіторської заборгованості включає договірну вартість, суму дисконту та суму кредитного ризику. Заборгованість відображається за амортизованою вартістю застосовуючи метод ефективного відсотка. Дисконтування обраховується залежно від суми, дати закінчення та ставки дисконтування. Сума дисконту зменшує балансову вартість активу.

Станом на 31.12.25 сума дисконту на субрах. 3779 (що відноситься до сум наданих позик) становить 110 470 тис. грн. (Табл.1)

Кредитний ризик по дебіторській заборгованості обліковуються по кредиту субрахунку 3861 та на кінець звітного періоду становить 73 718 тис. грн. (табл.1), що зменшує балансову вартість переоцінених активів згідно МСФЗ 9.

Видані позики за звітний період відображені наступним чином:

Таблиця 1

Інша поточна дебіторська заборгованість покупців за договорами купівлі-продажу Деривативів склала 488 тис. грн.

До заборгованості постачальників за різноманітні послуги належить:

ПАТ Національний депозитарій України - 2 тис. грн.

Дана дебіторська заборгованість є короткострокова, тому вона не дисконтується та первісно визнається за договірною вартістю.

Отже, підсумовуючи вищенаведену інформацію інша поточна дебіторська заборгованість дорівнює

1 363 897 - 110 470 - 73 718 + 488+2  = 1 180 199 тис. грн.

	31.12.2024	31.12.2025
Вилучений капітал	-	(365 970)

Вилучений капітал це викуплені цінні папери Фонду на суму 365 970 тис. грн.

ПВІФ "ІнтергалБудАктив" НЗ, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ "КРІСТАЛ ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ"

Товариство з обмеженою відповідальністю

Україна

вулиця Острозьких Князів, буд. 8, м. КИЇВ, 01010, Україна

Товариство здійснює свою діяльність в Україні. Таким чином, на бізнес Товариства впливають економіка і фінансові ринки України, яким притаманні властивості ринку, який на даний час розвивається. Україна продовжує проведення економічних реформ і розвиток свого правового, податкового поля та законодавчої бази відповідно до потреб ринкової економіки, проте вони пов'язані з ризиком неоднозначності тлумачення їх вимог, які до того ж схильні до частих змін, що укупі з іншими юридичними та фіскальними перешкодами створює додаткові проблеми для підприємств, що ведуть бізнес в Україні.

Економічна ситуація протягом останніх років є нестабільною та в багато чому залежить від політичної ситуації в країні. Економічне зростання протягом останніх років було повільним. Зовнішні ризики для України в цілому знизилися. Проте відсутність прогресу у проведенні структурних реформ, необхідних для збереження макрофінансової стабільності та продовження програми з МВФ на фоні високих обсягів погашення зовнішніх боргів у наступних роках є суттєвим економічним ризиком.

Низький рівень інвестування призводитиме до зниження ефективності використання наявних факторів виробництва та зниження економічного потенціалу країни.

Ефективність використання та розвитку потенціалу економіки країни цілком і повністю залежить від ефективності державної економічної політики. Минулий рік засвідчив, що рішення державної економічної політики не були оптимальними для умов, в яких опинилася Україна.

Цілей, які ставили на початку року, не було досягнуто, наприкінці року загострилися окремі ризики макроекономічної стабільності.

У зв'язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України, в нашій країні введено воєнний стан відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та визнано Торгово-промисловою палатою України військову агресію російської федерації проти України форс-мажорними обставинами (надзвичайними, невідворотними). З 24 лютого 2022 року до офіційної відміни закінчення військових дій, для всіх без винятку суб'єктів господарювання.

Військова агресія рф проти України, вплинула на всі сфери життя руйнівними наслідками, але без економічної активності неможливе функціонування держави в умовах воєнного стану.

Саме з цією метою наша Держава почала активно запроваджувати комплексні зміни до законодавства та державних програм, спрямованих на підтримку української економіки.

Ті регіони країни, де не ведуться активні воєнні дії пристосувалися до військового стану, та відновили бізнес-процеси. Співробітники повністю або частково повернулися на місця, офіси відновили роботу, деякі компанії перенесли свою роботу із територій де ведуться бойові дії, та з тимчасово окупованих територій в регіони де більш спокійна військова обстановка, та де більш активне бізнес середовище.

Тривалість і наслідки військової агресії рф, а також ефективність державної підтримки на дату підготовки цієї фінансової звітності залишаються невизначеними, що не дозволяє з достатнім ступенем достовірності оцінити обсяги, тривалість і тяжкість цих наслідків, а також їх вплив на фінансовий стан та результати діяльності Товариства в майбутніх періодах.

Керівництво відстежує поточний стан розвитку подій та вживає всіх необхідних заходів для послаблення можливого впливу негативних чинників та забезпечення підтримки економічної стабільності Товариства в умовах, що склалися.

Діяльність з управління активами інституційних інвесторів (діяльність з управління активами)

64.30 Трасти, фонди та подібні фінансові суб'єкти (основний);

64.99 Надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення), н. в. і. у.;

66.11 Управління фінансовими ринками;

66.19 Інша допоміжна діяльність у сфері фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення;

66.30 Управління фондами

Згідно діючих норм законодавства, а саме, бухгалтерський та податковий облік операцій і результатів діяльності із спільного інвестування, які проводяться компанією з управління активами через пайовий фонд, здійснюється компанією з управління активами окремо від обліку операцій та результатів її господарської діяльності інших інститутів спільного інвестування, активи яких перебувають в її управлінні.

Фінансова звітність Фонду є фінансовою звітністю, яка сформована з метою достовірно подання фінансового стану, фінансових результатів діяльності та грошових потоків Фонду для задоволення інформаційних потреб обмеженого кола користувачів, а саме інвесторів Фонду, при прийнятті ними економічних рішень.

Концептуальною основою фінансової звітності Фонду за звітний період, що закінчився 31 грудня 2025 року, є Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ), включаючи Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО) та Тлумачення (КТМФЗ, ПКТ), видані Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (РМСБО), в чинній редакції, що офіційно оприлюдненні на веб-сайті Міністерства фінансів України.

Підготовлена Товариством фінансова звітність чітко та без будь-яких застережень відповідає всім вимогам чинних МСФЗ з врахуванням змін, внесених РМСБО, дотримання яких забезпечує достовірне подання інформації в фінансовій звітності, а саме, доречної, достовірної, зіставної та зрозумілої інформації.

При формуванні фінансової звітності Товариство керувалося також вимогами національних законодавчих та нормативних актів щодо організації і ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, які не протирічать вимогам МСФЗ.

ТОВ "КУА "Крістал Ессет Менеджмент" розглядає управління капіталом як систему принципів та методів розробки і реалізації управлінських рішень, пов'язаних з оптимальним формуванням капіталу з різноманітних джерел, а також забезпеченням ефективного його використання у діяльності Товариства. Ключові питання та поточні рішення, що впливають на обсяг і структуру капіталу, а також джерела його формування, розглядаються управлінським персоналом. Механізм управління капіталом передбачає чітку постановку цілей і завдань управління капіталом, а також контроль за їх дотриманням у звітному періоді; удосконалення методики визначення й аналізу використання усіх видів капіталу; розроблення загальної стратегії управління капіталом.

Управлінський персонал здійснює огляд структури капіталу на кінець кожного звітного періоду. При цьому проводиться аналіз вартості капіталу, його структура та можливі ризики. На основі отриманих висновків Товариство здійснює регулювання капіталу шляхом залучення додаткового капіталу або фінансування, а також виплати дивідендів та погашення існуючих позик. Товариство може здійснювати регулювання капіталу шляхом зміни структури капіталу. Система управління капіталом може коригуватись з урахуванням змін в операційному середовищі, тенденціях ринку або стратегії розвитку.

Управління капіталом спрямовано на досягнення наступних цілей:

Товариство вважає, що загальна сума капіталу, управління яким здійснюється, дорівнює сумі капіталу, відображеного в балансі.

Склад власного капіталу на дату фінансової звітності: 2 073 823 тис. грн.

Зареєстрований капітал (оплачений капітал): 5 000 000 тис. грн.

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток): (2 561 375) тис. грн.

Додатковий  капітал: 1 168 тис. грн.

Вилучений капітал: 365 970 тис. грн.

Зміни до МСФЗ, що набрали чинності з 01.01.2025.

Зміни, що вносяться до МСБО 21 "Вплив змін валютних курсів" - "Неможливість обміну".

Зміни стосуються визначення наявної можливості обміну валюти на іншу валюту. МСБО 21 надає уточнення щодо визначення, коли для валюти "наявна можливість обміну (еxchangeable)", і передбачає, що суб'єкт господарювання оцінює, чи є можливість обміну валюти на іншу валюту: (а) на дату оцінки; та (б) з визначеною метою. Також установлюється, як визначити валютний курс "спот", якщо для валюти немає можливості обміну, та як розкрити це у фінансовій звітності, зокрема МСБО 21 передбачає розкриття інформації про:

(а) характер і фінансові впливи неможливості обміну валюти на іншу валюту;

(б) валютний курс (валютні курси) "спот", що використовуються;

(в) процес оцінки; та

(г) ризики, на які субʼєкт господарювання наражається через неможливість обміну валюти на іншу валюту.

Зміни до МСФЗ, що набирають чинності з 01.01.2026 (більш раннє застосування дозволяється).

Зміни до МСФЗ 7 "Фінансові інструменти: розкриття інформації" та МСФЗ 9 "Фінансові інструменти" - "Зміни до Класифікації та оцінки фінансових інструментів".

Унесені зміни уточнюють класифікацію та оцінку фінансових інструментів, включаючи вимоги до розкриття інформації, та стосуються вимог щодо припинення визнання фінансових інструментів під час здійснення розрахунків за фінансовими зобов'язаннями за допомогою системи електронних платежів; оцінки договірних характеристик грошових потоків фінансових активів, у тому числі тих, що пов'язані з екологічними, соціальними та управлінськими аспектами (ESG). Також змінено вимоги до розкриття інформації щодо інвестицій в інструменти власного капіталу, що призначені як такі, що оцінюються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід, додано вимоги до розкриття інформації для фінансових інструментів з умовними характеристиками, які не стосуються безпосередньо основних кредитних ризиків і витрат.

Ураховуючи зазначені зміни, відповідні зміни також було внесено до Таксономії UA МСФЗ XBRL 2025 та доповнено новими розкриттями, а саме в примітках:

[822390-05] Примітки - Інвестиції у власний капітал;

[822390-08/а] Примітки - Фінансові активи або зобов'язання, договірні грошові потоки за якими ґрунтуються на умовних подіях;

[822390-23] Примітки - Фінансові активи, перехідні положення до Змін до Класифікації та оцінки фінансових інструментів.

Щорічні вдосконалення стандартів бухгалтерського обліку за МСФЗ ‒ Том 11.

Зміни є незначними, проте суб'єктам господарювання потрібно розглянути ступінь впливу, щоб переконатися, чи призводять вони до змін в обліковій політиці. Зміни спрямовані на уточнення та вдосконалення стандартів для підвищення зрозумілості та узгодженості облікових підходів.

Облік хеджування суб'єктом господарювання, який уперше застосовує МСФЗ [Зміни до МСФЗ 1 "Перше застосування міжнародних стандартів фінансової звітності"].

Зокрема, внесено зміни до МСФЗ 1 для забезпечення їх відповідності вимогам МСФЗ 9, додано перехресні посилання для підвищення зрозумілості МСФЗ 1. Такі зміни спрямовані на усунення потенційної плутанини, що виникала через невідповідність між формулюванням пункту Б6 у МСФЗ 1 та вимогами до обліку хеджування у МСФЗ 9.

Відповідно до внесених змін суб'єкти господарювання не повинні відображати у своєму першому звіті про фінансовий стан за МСФЗ будь-яких відносин хеджування, які не відповідають критеріям обліку хеджування за МСФЗ 9.

Прибуток або збиток від припинення визнання (Зміни до МСФЗ 7 "Фінансові інструменти: розкриття інформації").

Зміни оновлюють формулювання щодо закритих вхідних даних та передбачають перехресне посилання на пункти МСФЗ 13 "Оцінка справедливої вартості".

Розкриття відстроченої різниці між справедливою вартістю та ціною операції (Зміни до Основи для висновків щодо МСФЗ 7).

Зміни стосуються розкриття інформації, пов'язаної з визнанням різниць між ціною операції та справедливою вартістю на дату первісного визнання. Ці зміни спрямовані на узгодження формулювання положень Основи для висновків щодо МСФЗ 7 з відповідними положеннями МСФЗ 7, формулюваннями та концепціями МСФЗ 9 і МСФЗ 13.

Вступ та розкриття інформації про кредитний ризик (Зміни до Основи для висновків щодо МСФЗ 7).

Зміни внесено з метою уточнення того, що рекомендації необов'язково ілюструють усі вимоги, встановлені МСФЗ 7, та спрощення пояснення аспектів вимог МСФЗ, які не проілюстровані.

Припинення визнання зобов'язань з оренди (Зміни до МСФЗ 9).

Зміни стосуються уточнень вимог щодо припинення визнання орендарем зобов'язань з оренди відповідно до вимог МСФЗ 9.

Ціна операції (Зміни до МСФЗ 9).

Унесено зміни до пункту 5.1.3 МСФЗ 9 щодо оцінки під час первісного визнання торговельної дебіторської заборгованості та відповідні зміни до визначення термінів МСФЗ 9.

Визначення "фактичного агента" (Зміни до МСФЗ 10 "Консолідована фінансова звітність").

Зміни внесено до пункту Б74 МСФЗ 10 з метою уточнення, що відносини, які описані в пункті Б74, є лише одним із прикладів обставини, за якої потрібно застосовувати судження, чи діє сторона як фактичний агент, чи ні.

Метод обліку за собівартістю (Зміни до МСБО 7 "Звіт про рух грошових коштів).

Зміна полягає в оновленні формулювання пункту 37 МСБО 7 щодо заміни терміна "метод собівартості" на "за собівартістю", яку не було внесено під час прийняття проєкту змін до МСФЗ "Вартість інвестиції у дочірнє підприємство, підприємство під спільним контролем або асоційоване підприємство" у 2008 році.

Зміни до МСФЗ 9 та МСФЗ 7 - Контракти щодо електроенергії з природних джерел.

Контракти щодо електроенергії з природних джерел - це контракти, за якими суб'єкт господарювання наражається на ризик коливання базового обсягу електроенергії, оскільки джерело виробництва електроенергії залежить від неконтрольованих природних умов (наприклад, погодні). До контрактів щодо електроенергії з природних джерел включають як контракти на купівлю або продаж електроенергії з природних джерел, так і фінансові інструменти, які стосуються такої електроенергії.

З метою покращення звітування суб'єкта господарювання про фінансові наслідки контрактів на електроенергію, що залежить від природних ресурсів, які часто структуровані як угоди про купівлю електроенергії, внесені зміни, які передбачають:

уточнення застосування вимог щодо "власного використання";

дозвіл на облік хеджування, якщо ці контракти використовуються як інструменти хеджування;

додавання нових вимог до розкриття інформації для того, щоб інвестори могли зрозуміти вплив цих контрактів на фінансові результати та грошові потоки компанії.

Ураховуючи зазначені зміни, також було внесено відповідні зміни до Таксономії UA МСФЗ XBRL 2025 та доповнено новими розкриттями в примітках:

[822390-10/а] Примітки - Контракти щодо електроенергії з природних джерел.

Нові стандарти, що набирають чинності з 01.01.2027.

МСФЗ 19 "Дочірні підприємства, що не є підзвітними суспільству: розкриття інформації" дозволяє спростити звітність суб'єктів господарювання, зменшуючи витрати на підготовку фінансової звітності відповідних дочірніх підприємств і зберігаючи розкриття корисної інформації у фінансовій звітності для її користувачів. МСФЗ 19 надає можливість дочірнім підприємствам  вести лише один набір бухгалтерських записів для задоволення потреб як материнського підприємства, так і користувачів їхньої фінансової звітності, що послаблює вимоги до розкриття інформації: МСФЗ 19 дозволяє скорочення обсягу розкриття інформації, що водночас задовольняє потреби користувачів фінансової звітності дочірніх підприємств.

Суб'єкт господарювання має право застосовувати МСФЗ 19, якщо:

суб'єкт господарювання не є публічно підзвітним суспільству (див. пункти 11-12 МСФЗ 19); та має кінцеве або проміжне материнське підприємство, яке складає консолідовану фінансову звітність для оприлюднення, що відповідає міжнародним стандартам бухгалтерського обліку.

Зміни до МСФЗ 19 "Дочірні підприємства, що не є підзвітними суспільству: розкриття інформації".

Ці зміни до МСФЗ 19 спрямовані на врахування послаблення вимог до розкриття інформації, які були визначені новими та зміненими МСФЗ у період з лютого 2021 року до травня 2024 року. Рада міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (далі - РМСБО) буде розглядати необхідність внесення змін до МСФЗ 19 кожного разу під час прийняття нових стандартів чи змін до чинних МСФЗ.

Зміни до МСБО 21, МСФЗ 19, МСБО 29 "Фінансова звітність в умовах гіперінфляції" - Переведення у валюту подання в умовах гіперінфляції.

Зміни визначають процедури переведення звітності у валюту подання в умовах гіперінфляційної економіки.  

Ці зміни спрямовані на підвищення корисності отриманої інформації економічно ефективним способом, а також зменшення варіативності на практиці.

Зміни до МСФЗ 10 та МСБО 28 "Інвестиції в асоційовані і спільні підприємства"- Операція продажу або внеску активів між інвестором та його асоційованим або спільним підприємством.

У грудні 2015 року РМСБО вирішила відкласти дату набрання чинності змінами до МСФЗ 10 та МСБО 28 до дати, що буде визначена РМСБО.

Дострокове застосування поправок все ще дозволяється.

Ці зміни враховують визнану невідповідність між вимогами МСФЗ 10 та МСБО 28 (2011) щодо продажу або внеску активів між інвестором та його асоційованим або спільним підприємством.

Змінами передбачено, що повний прибуток або збиток визнається, коли операція стосується бізнесу. Частковий прибуток або збиток визнається, коли операція стосується активів, які не становлять бізнес, однак визнається лише в межах часток непов'язаних інвесторів в асоційованій компанії або спільному підприємстві.

МСФЗ 18 "Подання та розкриття інформації у фінансовій звітності".

Новий МСФЗ 18 замінює МСБО 1 "Подання фінансової звітності".

Відповідно до МСФЗ 18 мета фінансової звітності полягає в наданні фінансової інформації про активи, зобов'язання, власний капітал, доходи та витрати суб'єкта господарювання, що звітує, яка є корисною для користувачів фінансової звітності в оцінюванні перспектив майбутніх чистих грошових надходжень до суб'єкта господарювання та оцінюванні того, як управлінський персонал розпоряджається економічними ресурсами суб'єкта господарювання.

Для досягнення мети фінансової звітності суб'єкт господарювання надає інформацію в основних фінансових звітах і розкриває її в примітках, реалізуючи це в наданні структурованих зведень визнаних активів, зобов'язань, власного капіталу, доходу, витрат і грошових потоків суб'єкта господарювання, що звітує, які є корисними для користувачів фінансової звітності.

Серед нових вимог МСФЗ 18, що покращують якість фінансової звітності, є вимоги щодо обов'язкового визначення проміжних підсумків у звіті про прибутки та збитки, вимоги щодо розкриття інформації про показники ефективності, визначені керівництвом, та додавання нових принципів агрегування та дезагрегування інформації.

МСФЗ 18 запроваджує нову структуру для звіту про прибутки або збитки та передбачає, що суб'єкт господарювання повинен буде класифікувати всі доходи та витрати у своєму звіті про прибутки або збитки за однією з п'яти категорій: операційна, інвестиційна, фінансова, податки на прибуток і припинена діяльність. МСФЗ 18 запроваджує нові обов'язкові підсумки та проміжні підсумки і вимагає їх подання у звіті про прибутки та збитки, зокрема "операційні прибутки або збитки", "прибутки або збитки до фінансування та податку на прибуток", "прибутки або збитки".

МСФЗ 18 установлює вимоги щодо визначення суб'єктом господарювання свого основного виду господарської діяльності, що впливає на класифікацію доходів та витрат за зазначеними вище категоріями. Залежно від основного виду господарської діяльності деякі доходи та витрати можуть бути класифіковані не в інвестиційній чи фінансовій категорії, а в операційній категорії. Це, зокрема, може стосуватися суб'єктів господарювання, які інвестують в активи певних типів або надають фінансування клієнтам. Для визначення основного виду господарської діяльності та класифікації доходів і витрат за відповідними категоріями радимо детально вивчити відповідні пункти МСФЗ 18.

Також МСФЗ 18 уводить нові розкриття (за наявності): визначені управлінським персоналом показники результатів діяльності, що визначаються як проміжні підсумки доходів та витрат, які:

суб'єкт господарювання використовує в публічній комунікації за межами фінансової звітності;

суб'єкт господарювання використовує для донесення до користувачів фінансової звітності думки управлінського персоналу щодо певного аспекту фінансових результатів суб'єкта господарювання в цілому; та

не зазначено в пункті 118 МСФЗ 18 або МСФЗ конкретно не вимагають їх подавати чи розкривати.

МСФЗ 18 вимагає розкриття інформації про всі основні визначені управлінським персоналом показники результатів діяльності суб'єкта господарювання в одній примітці до фінансової звітності, а також про кожен такий показник, включаючи те, як управлінський персонал бачить суть цього показника та як цей показник порівнюється із відповідними показниками, подання яких вимагається МСФЗ 18. Ця інформація має розкриватися в складі фінансової звітності, яка підлягатиме обов'язковому аудиту.

МСФЗ 18 також установлює вдосконалені вимоги стосовно агрегування та дезагрегування інформації в основних фінансових звітах та/або примітках, спрямовані на забезпечення більш глибокого і чіткого розумінням фінансових результатів. МСФЗ 18 вимагає, щоб агрегування та дезагрегування інформації здійснювалося з посиланням на спільні та відмінні характеристики. Також суб'єкт господарювання позначає та описує статті, подані в основних фінансових звітах або примітках у спосіб, що правдиво подає характеристики статті, надаючи всі описи та пояснення, необхідні користувачеві фінансової звітності для розуміння таких статей. Передбачено вимоги щодо подання детальнішої інформації з униканням загальних позначень, таких як "інше" / "інші".

Ураховуючи суттєві зміни до подання інформації у фінансовій звітності суб'єктам господарювання потрібно завчасно розпочати вивчення МСФЗ 18 та підготовку до звітування за ним. Слід почати із визначення його впливу на розкриття інформації у фінансовій звітності, з перегляду облікової політики, агрегування даних, адаптації облікових систем і процесів для підготовки фінансової звітності.

МСФЗ 18 застосовується ретроспективно.

У зв'язку із прийняттям МСФЗ 18 РМСБО оновила Таксономію XBRL у версії 2025 року, розробивши окремі точки входу для тих суб'єктів господарювання , які проводжують звітувати за МСБО 1, та для тих суб'єктів господарювання, які достроково перейшли на МСФЗ 18. У Таксономії UA МСФЗ  XBRL 2025 для заповнення буде доступним тільки версія для суб'єктів господарювання, які продовжують складати фінансову звітність, застосовуючи МСБО 1.

Звітність із сталого розвитку.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.10.2024 № 1015-р схвалено Стратегію запровадження підприємствами звітності із сталого розвитку (далі - Стратегія).

Метою Стратегії є запровадження подання підприємствами звітності зі сталого розвитку до 2030 року, що забезпечить адаптацію національного законодавства України до законодавства Європейського Союзу (далі - ЄС), сприятиме доступу українських підприємств до міжнародних ринків капіталу та залученню іноземних інвестицій.

У ЄС питання звітування із сталого розвитку врегульовано у прийнятій Європейським Парламентом і Радою Директиві (ЄС) 2022/2464 від 14.12.2022 про внесення змін до Регламенту (ЄС) № 537/2014, Директиви 2004/109/ЄС, Директиви 2006/43/ЄС і Директиви 2013/34/ЄС щодо корпоративної звітності із сталого розвитку (далі - Директива 2022/2464/ЄС) та Делегованому Регламенті Комісії (ЄС) 2023/2772, що доповнює Директиву 2013/34/ЄС Європейського Парламенту і Ради щодо стандартів звітності із сталого розвитку. Зокрема, зазначеним Регламентом затверджено Європейські стандарти звітності із сталого розвитку (ESRS), які відповідні підприємства повинні використовувати для звітування із сталого розвитку згідно зі статтями 19a і 29a оновленої Директиви 2013/34/ЄС.

Вимоги Директиви 2022/2464/ЄС реалізуються через стандарти звітності, які передбачають розкриття загальної інформації, інформації про екологічні питання, соціальні та трудові питання та питання корпоративного управління. Є 12 стандартів, які охоплюють усі аспекти сталого розвитку: ESRS 1 "Загальні вимоги", ESRS 2 "Загальні розкриття", E1 "Зміна клімату", E2 "Забруднення", E3 "Водні та морські ресурси", E4 "Біорізноманіття та екосистеми", E5 "Циркулярна економіка", S1 "Власна робоча сила", S2 "Працівники у ланцюгу вартості", S3 "Вплив на громади", S4 "Споживачі та кінцеві користувачі", G1 "Ділова поведінка".

Звітність із сталого розвитку не є фінансовою звітністю. Відповідно до проєкту Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" щодо запровадження звітності із сталого розвитку" від 04.08.2025 № 13598 (далі - Проєкт № 13598), звітність із сталого розвитку має бути частиною звіту про управління та подаватися одночасно із фінансовою звітністю. Звітність із сталого розвитку, яка має бути обов'язковою до подання визначеним колом суб'єктів господарювання, згідно з Проєктом № 13598 має складатися за стандартами звітності із сталого розвитку, які прийняті Європейською комісією. Відповідно до Проєкту № 13598 першим звітним періодом, за який підприємства подають звітність із сталого розвитку за стандартами звітності із сталого розвитку, для великих підприємств, середня кількість працівників яких за рік, що передує звітному, становить понад 500 осіб, - 2027 рік; для материнських підприємств великої групи, середня кількість працівників яких за рік, що передує звітному, на консолідованій основі становить понад 500 осіб, - 2027 рік; для великих підприємств та материнських підприємств великої групи, крім тих, що зазначені вище, - 2028 рік; для малих та середніх підприємств, цінні папери яких допущені до торгів на регульованому ринку капіталу, - 2029 рік.

Товариство не приймало рішення про дострокове застосування нових та переглянутих стандартів. Ефект потенційного впливу змін до МСФЗ на фінансову звітність наступних звітних періодів несуттєвий або відсутній.

Події після дати балансу – це сприятливі та несприятливі події, які відбуваються від дати балансу до дати затвердження фінансових звітів до випуску, навіть якщо ці події відбуваються після оприлюднення прибутку чи іншої вибіркової фінансової інформації Керівництво Компанії встановлює порядок, дату підпису фінансової звітності та осіб, що мають повноваження її підпису. При складанні фінансової звітності Товариство враховуються події, що відбулися після звітної дати та відображають їх у фінансовій звітності відповідно до МСБО 10. Коригуючі події свідчать про умови, що існували на кінець звітного періоду, не коригуючі – свідчать про умови, що виникли після закінчення звітного періоду. Станом на дату затвердження фінансової звітності Товариства події після дати балансу у розумінні МСБО 10 «Події після звітного періоду» відсутні.

Рішення учасника

2026-01-30

До пов'язаних сторін або операцій з пов'язаними сторонами належать:

- підприємства, які прямо або опосередковано контролюють або перебувають під контролем, або ж перебувають під спільним контролем разом з Товариством;
- асоційовані компанії;
- спільні підприємства, у яких Товариство є контролюючим учасником;
- члени провідного управлінського персоналу Товариства;
- близькі родичі особи, зазначеної вище;
- компанії, що контролюють Товариства, або здійснюють суттєвий вплив, або мають суттєвий відсоток голосів у Товаристві;
- програми виплат по закінченні трудової діяльності працівників Товариства або будь-якого іншого суб'єкта господарювання, який є пов'язаною стороною Товариства.

Інформація про власників та пов'язаних осіб Товариства

Інформація про власників та керівника Товариства

* Для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби та мають відмітку в паспорті, зазначаються серія та номер паспорта.

Операції із пов'язаними сторонами протягом звітного періоду: винагорода ТОВ "КУА "Крістал Ессет Менеджмент" за управління активами в сумі 639 тис. грн.

Станом на 31.12.2025 р. безнадійної або простроченої заборгованості за операціями з пов'язаними особами немає.

Операції з пов'язаними особами, які б виходили за рамки звичайної господарської діяльності, протягом звітного періоду не здійснювалися.

Товариство визнає фінансовий актив або фінансове зобов'язання у балансі Фонду відповідно до МСФЗ, коли і тільки коли воно стає стороною контрактних положень щодо фінансового інструмента. Операції з придбання або продажу фінансових інструментів визнаються із застосуванням обліку за датою розрахунку.

За строком виконання фінансові активи та фінансові зобов'язання поділяються на поточні (зі строком виконання зобов'язань до 12 місяців) та довгострокові (зі строком виконання зобов'язань більше 12 місяців).

До фінансових активів, що оцінюються за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку, відносяться акції та паї (частки) господарських товариств, а також деривативи, утримувані для продажу.

Після первісного визнання Товариство оцінює їх за справедливою вартістю.

Справедлива вартість акцій, які внесені до біржового списку, оцінюється за біржовим курсом організатора торгівлі.

Якщо акції мають обіг більш як на одному організаторі торгівлі, при розрахунку вартості активів такі інструменти оцінюються за курсом на основному ринку для цього активу або, за відсутності основного ринку, на найсприятливішому ринку для нього. За відсутності свідчень на користь протилежного, ринок, на якому Товариство зазвичай здійснює операцію продажу активу, приймається за основний ринок або, за відсутності основного ринку, за найсприятливіший ринок.

При оцінці справедливої вартості активів застосовуються методи оцінки вартості, які відповідають обставинам та для яких є достатньо даних, щоб оцінити справедливу вартість, максимізуючи використання доречних відкритих даних та мінімізуючи використання закритих вхідних даних.

Якщо є підстави вважати, що балансова вартість суттєво відрізняється від справедливої, Товариство визначає справедливу вартість за допомогою інших методів оцінки. Відхилення можуть бути зумовлені значними змінами у фінансовому стані емітента та/або змінами кон'юнктури ринків, на яких емітент здійснює свою діяльність, а також змінами у кон'юнктурі фондового ринку.

Справедлива вартість акцій, обіг яких зупинено, у тому числі цінних паперів емітентів, які включені до Списку емітентів, що мають ознаки фіктивності, визначається із урахуванням наявності строків відновлення обігу таких цінних паперів, наявності фінансової звітності таких емітентів, результатів їх діяльності, очікування надходження майбутніх економічних вигід.

Вибір методу оцінювання фінансового інструменту у вигляді корпоративних прав буде залежати:

1. Від ступеню впливу інвестора на господарську діяльністю об'єкта інвестування;

2. Від класифікації самої інвестиції - поточна (для продажу) чи довгострокова (утримується для отримання дивідендів чи інших вигод).

Долю інвестора в статутному капіталі можна охарактеризувати як несуттєву, якщо інвестор володіє менше 20 % статутного капіталу об'єкту інвестування - п. 6 МСБО 28.

Паї/частки господарських товариств оцінюються згідно МСБО 28.

Форвардний контракт - двостороння угода за стандартною (типовою) формою, яка засвідчує зобов'язання особи придбати (продати) базовий актив у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін такого продажу під час укладення форвардного контракту. (Постанова КМУ від 19 квітня 1999 р. № 632 "Про затвердження Положення про вимоги до стандартної (типової) форми деривативів" - надалі "Постанова № 632").

Відповідно до п. 14.1.45 Податкового кодексу України, дериватив - документ, що засвідчує право та/або зобов'язання придбати чи продати у майбутньому цінні папери.

До деривативів належить Форвард, або форвардний контракт - цивільно-правовий договір, за яким продавець зобов'язується у майбутньому в установлений строк передати базовий актив у власність покупця на визначених умовах, а покупець зобов'язується прийняти в установлений строк базовий актив і сплатити за нього ціну, визначену таким договором. Форвардний контракт виконується шляхом постачання базового активу та його оплати коштами або проведення між сторонами контракту грошових розрахунків без постачання базового активу.

Усі умови форварду визначаються сторонами контракту під час його укладення.

Укладення форвардів та їх обіг здійснюються поза організатором торгівлі стандартизованими строковими контрактами.

Управління ризиками має першочергове значення для ведення бізнесу і є важливим елементом діяльності. Політика управління ризиками сконцентрована на непередбачуваності фінансових ринків і націлена на мінімізацію потенційного негативного впливу на фінансові показники Фонду. Оперативний і юридичний контроль має на меті забезпечувати належне функціонування внутрішньої політики та процедур з метою мінімізації операційних і юридичних ризиків.

Керівництво ТОВ "КУА "Крістал Ессет Менеджмент" в інтересах Фонду визнає, що діяльність Фонду пов'язана з ризиками і вартість чистих активів у нестабільному ринковому середовищі може суттєво змінитись унаслідок впливу суб'єктивних чинників та об'єктивних чинників, вірогідність і напрямок впливу яких заздалегідь точно передбачити неможливо. До таких ризиків віднесено операційний ризик, ризик репутації, стратегічний ризик, кредитний ризик, ринковий ризик, ризик ліквідності та проектний ризик.

Управління ризиками здійснюється на основі розуміння причин виникнення ризику, кількісної оцінки його можливого впливу на вартість чистих активів та застосування інструментарію щодо його пом'якшення. Для того щоб обмежити вище зазначені ризики, при виборі фінансових інструментів політика ТОВ "КУА "Крістал Ессет Менеджмент" базується на високому рівні контролю з боку працівників Товариства з урахуванням вимог чинного законодавства України. Компанія мінімізує ризики диверсифікацій свого інвестиційного портфелю, аналізує фінансові активи перед їх покупкою і відстежує подальшу інформацію про ці активи, вкладаючи більшість своїх інвестицій з високими рейтингами надійності.

Операційний ризик - це ризик втрат для ТОВ "КУА "Крістал Ессет Менеджмент" та фондів в управлінні внаслідок неналежних чи помилкових внутрішніх процесів та систем Товариства, дій співробітників чи зовнішніх подій. У випадку неможливості здійснення управління операційними ризиками, наявність таких ризиків може завдати шкоди репутації Товариства, мати правові наслідки або призвести до фінансових втрат.

Товариство не може розраховувати, що всі операційні ризики будуть усунуті, але докладає зусилля для усунення цих ризиків за допомогою системи контролю та моніторингу та реагування на потенційні ризики. Система контролю передбачає ефективне розділення обов'язків, прав доступу, процедури затвердження та звірки, навчання персоналу та оцінки процесів.

Ризик репутації (репутаційний ризик) - ризик втрат для Товариства через несприятливе сприйняття репутації "КУА "Крістал Ессет Менеджмент" або недовіри до неї з боку інвесторів фондів, акціонерів (учасників), контрагентів, інших осіб, від яких залежить Компанія, внаслідок внутрішніх чи зовнішніх подій, у тому числі застосування державними органами заходів впливу, передбачених законодавством.

Керівництвом Товариства побудовано помірковану інформаційну політику, включаючи процедури, процеси та організаційне забезпечення інформування заінтересованих сторін про діяльність Компанії. Розроблено стандарти роботи з клієнтами (учасниками, акціонерами фондів), контрагентами, органами державної влади та іншими зовнішніми сторонами. Налагоджено процеси контролю за репутацією компанії та її контрагентів, включно із регулярним моніторингом засобів масової інформації. Моніторинг подій, що можуть негативним чином вплинути на репутацію компанії. Діє система звітності перед Керівництвом Товариства щодо репутації компанії та подій, які могли на неї вплинути.

Стратегічний ризик - ризик втрат для Товариства, який виникає через неправильні (неефективні) управлінські рішення, неналежну реалізацію прийнятих рішень і неадекватне реагування на зміни у бізнес-середовищі. Цей ризик виникає внаслідок взаємної невідповідності стратегічних цілей Компанії, бізнес-стратегій, розроблених для досягнення цих цілей, ресурсів, задіяних для їх досягнення, та якості їх реалізації. Дана категорія включає ризик втрат, пов'язаних з інвестиціями коштів ТОВ "КУА "Крістал Ессет Менеджмент" у активи фондів в управлінні. Може спричинити загальний фінансовий ризик (ризик банкрутства) Компанії - ризик неможливості продовження діяльності через суттєве погіршення її фінансового стану, якості її активів, структури капіталу, виникнення або значне зростання збитків від її діяльності при перевищенні витрат над доходами.

Керівництвом Товариства налагоджено процес стратегічного планування, що враховує характер ризиків діяльності Компанії і метою якого є створення стратегічного плану, що визначає стратегічні цілі, засоби їх досягнення, потреби Товариства у фінансових, технологічних та кадрових ресурсах та можливий вплив ризиків на можливості досягнення стратегічних цілей. Процедури оцінки нових стратегічних ініціатив з точки зору їх впливу на ризики діяльності Компанії та моніторингу їх виконання

Кредитний ризик - ризик того, що одна сторона контракту про фінансовий інструмент не зможе виконати зобов'язання і це буде причиною виникнення фінансового збитку іншої сторони. Кредитний ризик притаманний таким фінансовим інструментам, як поточні та депозитні рахунки в банках, облігації, дебіторська заборгованість (в т. ч. позики).

Основним методом оцінки кредитних ризиків є оцінка кредитоспроможності контрагентів, для чого використовуються кредитні рейтинги та будь-яка інша доступна інформація щодо їх спроможності виконувати боргові зобов'язання.

ТОВ "КУА "Крістал Ессет Менеджмент" використовує наступні методи управління кредитними ризиками:

- ліміти щодо боргових зобов'язань за класами фінансових інструментів;

- ліміти щодо боргових зобов'язань перед одним контрагентом (або асоційованою групою);

- ліміти щодо вкладень у фінансові інструменти в розрізі кредитних рейтингів за Національною рейтинговою шкалою;

- ліміти щодо розміщення депозитів у банках з різними рейтингами та випадки дефолту та неповернення депозитів протягом останніх п'яти років.

Станом на 31.12.2025 р. кредитний ризик по фінансовим активам, що оцінюються за амортизованою собівартістю, є низьким, що підтверджується чинниками, які враховують специфіку контрагентів, загальні економічні умови та оцінку як поточного, так і прогнозного напрямків зміни умов станом на звітну дату.

Суми (кількісні показники) очікуваних кредитних ризиків розкрито в пункті 6.4. даних приміток.

До заходів мінімізації впливу кредитного ризику Товариство відносить:

У Товариства для внутрішньої системи заходів із запобігання та мінімізації впливу ризиків створені: система управління ризиками, внутрішній аудит (контроль).

Товариство використовує наступні методи управління кредитними ризиками:

- ліміти щодо боргових зобов'язань за класами фінансових інструментів;

- ліміти щодо боргових зобов'язань перед одним контрагентом (або асоційованою групою);

- ліміти щодо вкладень у фінансові інструменти в розрізі кредитних рейтингів за Національною рейтинговою шкалою;

- ліміти щодо розміщення депозитів у банках з різними рейтингами.

Ринковий ризик - це ризик того, що справедлива вартість або майбутні грошові потоки від фінансового інструмента коливатимуться внаслідок змін ринкових цін. Ринковий ризик охоплює три типи ризику: відсотковий ризик, валютний ризик та інший ціновий ризик. Ринковий ризик виникає у зв'язку з ризиками збитків, зумовлених коливаннями цін на акції, відсоткових ставок та валютних курсів.

Відсотковий ризик - це ризик того, що справедлива вартість або майбутні грошові потоки від фінансового інструмента коливатимуться внаслідок змін ринкових відсоткових ставок.

Керівництво ТОВ "КУА "Крістал Ессет Менеджмент" усвідомлює, що відсоткові ставки можуть змінюватись і це впливатиме як на доходи, так і на справедливу вартість чистих активів. Ризик зміни ринкових процентних ставок відноситься, насамперед, до довгострокових активів і зобов'язаннями Товариства з плаваючою процентною ставкою.

Валютний ризик - це ризик того, що справедлива вартість майбутніх грошових потоків за фінансовим інструментом коливатиметься внаслідок змін у валютних курсах.

Розробляються та використовуються правила та процедури визначення лімітів валютних позицій та контролю за їх дотриманням у відповідності до законодавства, інвестиційних декларацій фондів в управлінні та рішень керівництва компанії, проводяться заходи з обмеження валютних ризиків у межах, дозволених законодавством та інвестиційною декларацією фонду.

Інший ціновий ризик - це ризик того, що справедлива вартість або майбутні грошові потоки від фінансового інструмента коливатимуться внаслідок змін ринкових цін (окрім тих, що виникають унаслідок відсоткового ризику чи валютного ризику), незалежно від того, чи спричинені вони чинниками, характерними для окремого фінансового інструмента або його емітента, чи чинниками, що впливають на всі подібні фінансові інструменти, з якими здійснюються операції на ринку.

Ризик ліквідності - ризик втрат вартості активів фонду внаслідок неможливості продажу активів фонду без значних збитків, у тому числі - ризик збитків для інвесторів (учасників) при реалізації Компанією своїх функцій щодо забезпечення виконання фінансових зобов'язань фондів при настанні відповідного строку.

ТОВ "КУА "Крістал Ессет Менеджмент" здійснює контроль ліквідності шляхом планування поточної ліквідності та аналізує терміни платежів, які пов'язані з дебіторською заборгованістю та іншими фінансовими активами, а також прогнозні потоки грошових коштів від операційної діяльності.

Проектний ризик - ризик втрат вартості активів фонду, що пов'язані з інвестиціями у об'єкти нерухомості, корпоративні права та цінні папери, що не допущені до торгів на фондовій біржі, або цінні паперів, які не отримали рейтингової оцінки відповідно до закону.

ТОВ "КУА "Крістал Ессет Менеджмент" здійснює аналіз проектів інвестування у об'єкти нерухомості, корпоративні права та цінні папери, що не допущені до торгів на фондовій біржі, проводить моніторинг та оцінку ефективності виконання проектів, у які інвестовані кошти фонду, проводить заходи щодо обмеження ризиків інвестування у об'єкти нерухомості, корпоративні права та цінні папери, що не допущені до торгів на фондовій біржі, включаючи вибір інструментів інвестування.

Розкриття інформації щодо використання справедливої вартості

Методики оцінювання та вхідні дані, використані для складання оцінок за справедливою вартістю

Товариство здійснює виключно безперервні оцінки справедливої вартості активів та зобов'язань, тобто такі оцінки, які вимагаються МСФЗ 9 та МСФЗ 13 у звіті про фінансовий стан на кінець кожного звітного періоду.

Рівень ієрархії справедливої вартості, до якого належать оцінки справедливої вартості

Для цілей фінансової звітності оцінки справедливої вартості розподіляються за категоріями на Рівні 1, 2 або 3 у залежності від того, наскільки вхідні дані, використані для оцінок справедливої вартості, піддаються спостереженню і важливості таких вхідних даних для оцінки справедливої вартості у цілому, які можна викласти таким чином:

Рівень 1 - відносяться дані, що мають котирування на активних ринках на ідентичні активи або зобов'язання, до яких керівництво може мати доступ на дату оцінки;

Рівень 2 - відносяться вхідні дані (окрім цін котирування, віднесених до Рівня 1), які можна спостерігати для активу чи зобов'язанні прямо чи опосередковано.

Рівень 3 - відносяться вхідні дані для активу чи зобов'язання, яких немає у відкритому доступі.

Переміщення між 2-м та 3-м рівнями ієрархії справедливої вартості

У звітному 2025 році переведень між рівнями ієрархії не було

У попередньому 2025 році переведень між рівнями ієрархії не було.

Інші розкриття, що вимагаються МСФЗ 13 "Оцінка справедливої вартості"

Справедлива вартість фінансових інструментів в порівнянні з їх балансовою вартістю